Патріотизм – це дуже вигідно

Ігоря Коломойського можна привітати з черговим успіхом. Невдовзі кожен громадянин України особисто збагатить його ще більше, причому зроблено це буде під гаслами «геть від Москви» та «захистимо свій ринок від московських зазіхань». Головним рупором «захисту країни від держави агресора» виступлять… нардеп Дубінський та канал «1+1», з долею участі Віктора Медведчука. Скажете такого не може бути? Дивіться за руками.

Існує товар, який виробляють заводи Коломойського і який водночас закуповують за кордоном. Тобто виробник і імпорт конкурують, в тому числі ціною. Йдеться про дизельне паливо – його виробляє Кременчуцький НПЗ. А імпортерами дизпалива є Росія та Білорусь. І от проблема – дизельне паливо дешевшає. А це пану Коломойському прямий збиток. Значить, треба зробити що? Ціну збільшити штучно.

«Але ж якщо ціни на дизель знизяться по всьому світові крім України, це викличе непотрібні питання і обурення електорату», – скажете ви! Правильно! Тому треба залишити ціни високими не просто так, а задля великої ідеї – енергобезпеки. Задля захисту ринку України від країни-агресора!

У результаті нафтових перфомансів Росії з саудитами у світі впала цінна на нафту. Відтак впала ціна на дизпаливо. А значить, прийшов час пану Коломойському боротися за «енергобезпеку» проти «захоплення українського ринку Москвою». Сказано – зроблено.

21 лютого поточного року до Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі було подано скаргу проти монополізації ринку України імпортним дизпаливом та з вимогою негайно впровадити мито в розмірі 8,46% зараз та підвищити його до 25,4% до 2024 року. Серед пояснень, які наводили ініціатори законопроекту, було наведено в тому числі плани забезпечити ринок України вітчизняним дизелем. Жарт неймовірний. Аби забезпечити ринок, який нині Кременчуцький і Шебелінський НПЗ забезпечують аж на 12-14% від потреби, у виробництва треба… правильно, інвестувати. Те, як інвестує у виробництва група «Приват», ми можемо побачити на приклад її феросплавних заводів, де досі використовується технологія часів брежнєвського совка. Рентабельність продукції створюється не модернізацією виробництва, а за допомогою схем для здешевлення електрики. Або через штучне створення монополізму, як у випадку з дизпаливом.

Без перебільшення, в разі впровадження загороджувальних мит проти імпортного дизеля Коломойського збагатить кожен з 37 мільйонів українців. Навіть якщо він близько не купує дизпаливо або автомобільний газ (його теж хочуть обкласти митом). Подорожчання пального обернеться подорожчанням геть чисто всього – від хліба до проїзду. Аграрії вже криком кричать, що здороження пального для багатьох господарств, покорочених пандемією, буде ударом під дих. Затрати аграрії муситимуть включати у ціни товарів, а сплатить їх пересічний українець. Нафтогазова асоціація України попередила, що загороджувальні мита виймуть з кишень українців 11 мільярдів грн. «АвтоЄвроСила» погрожує протестами.

Очевидно, всі ці обставини примусили міністра економічного розвитку Ігоря Петрашка та його заступника Тараса Качку сильно подумати. Опублікований у ЗМІ проект рішення передбачав відмову у впроваджені мит.

Та коли йдеться про інтереси олігарха Коломой… вибачте, про енергетичну безпеку країни, хіба можуть повз це пройти чесні та принципові українські ЗМІ? Звісно, не можуть.

Проти міністра Петрашка і його заступника Качки каналом «1+1» була розгорнута шалена медіа-кампанія, підтримана з боку Верховної ради нардепом Дубінським. Обох цькували «агентами Москви» та «посіпаками агресора». За останніми даними, під погрозою щоденної появи в ефірі в ролі російських запроданців міністр і його заступник погодилися на впровадження мита. Відтак, українцям час вивертати кишені. «Захист вітчизняного ринку від країни-агресора» у трактовці групи «Приват» відбувся.

Кажуть, патріотизм – це самопожертва. Як бачимо, не завжди. Для когось патріотизм – справа вже навіть вигідна.

Аналіз впливу при введенні імпортного мита в розмірі до 5%: