Галочка в бюлетені має магічне значення

Володимир Ар’єв

Влада спеціально перевіряє, де межа терпіння?

Слуги народу з’їжджаються на розкішних авто найдорожчої комплектації бухати у незаконно відкритому під час карантину дорогому ресторані, що належить іншому слузі.

Слуги народу тупо забороняють українцям виїжджати на заробітки за кордон і нічого не пропонують натомість. “Сідєть, я сказал” (хрипливим голосом).

Народ, ви ж, правда, за це голосували? Не набридло?


Кирилл Данильченко

С умилением смотрю, как заработала в Украине программа “Возвращайся и оставайся”.

Настало время для льготных государственных кредитов.

Сейчас как грибы после дождя откроются барбершопы и сыроварни, только успевай стричь и варить.

Двумя руками за мораторий на сезонные работы. И двумя ногами. В это трудное время надо пошуровать на мешалке и класть плитку за 6-8 тысяч гривен, пусть страна покроется автобанами, а не пить пенное в Праге.

Все кугуты, которым не нравилась коррупция между коридорами на мясокомбинат и рыбзавод, должны ощутить, что галочка в бюллетене имеет магическое значение.

Добро пожаловать домой, сынки и дочки. Построим новую Украину вместе.

Вам на сыроварню или на массажный салон венчурный капитал выдать?


Андрій Смолій

Влада не дає можливості заробітчанам виїжджати з країни чартерними рейсами іноземних держав.

Геніально. Закликати всіх до України, створити шалені черги на кордоні, підвищити рівень інфікування українців, а тепер просто нікого не випускати. Нехай сидять всі поголовно безробітні.

Малий та середній бізнес масово закриваються, ФОПи на межі зникнення, фермери не можуть продати врожай, а заробітчани нехай сидять дома.

Зате Коля Тищенко і йому подібні «слуги» можуть торгувати. Їм закони не писані. Ломбарди, ресторани Тищенка, маски Радуцького, хто наступний?

Хтось бачив 500 тисяч робочих місць від Шмигаля? Чи реальні компенсації підприємцям? Ні слуху, ні духу.

З такими темпами голодних бунтів в країні не уникнути. Зате «рік президенства» добре пропіарили…


Никита Соловьев

Понимаю, что я уже достал всякое-разное таскать. И без меня настроение не очень. И что количество восклицательных знаков и градус возмущения у меня в постах тоже утомили уже.

НО ЭТО, БЛ*ДЬ, ВООБЩЕ, ЧТО?

“Кабмін заборонив українцям виїжджати з країни на заробітки” (прямая речь посла Эстонии).

Тебя. бл*дь, дорогой Кабмин, спросить не забыли? Ты там окончательно не ох*ел часом, а?

Принимающая сторона готова принять, просит выпустить, но ты хочешь. Особенно интересно, как ты запрет ВЫЕЗДА собираешься объяснять необходимостью противодействия эпидемии. В сортир себе ходить запрети! Вали прямо в кабинете, хуже твоего нормотворчества не будет!

Еще раз. По буквам. Вдумайтесь. Запрет на ВЫЕЗД людей. Я вообще такое помню только в исполнении СССР и прочих ГДР, из которых люди рисковали жизнью, чтобы съе*аться. Сейчас в Сев. Корее есть. Даже наш невменяемый сосед не додумался.

Я даже не буду перечислять простыню норм международного права, которые прямо нарушают подобные действия. Но это чудовищно даже на фоне остальных действий властей. Не прямыми последствиями. А запредельным пох*измом в отношении прав граждан. Совершенно очевидно, что в их понимании никаких граждан нет, а есть подданные. Которым не положены права, а только барские милости.

Ох*еватор опять сгорел. А ведь это была экспериментальная разработка, опытный образец.

* * *

Нет, я опять переоценил эту власть. Я еще днем в матерном посте писал, что запрет на выезд они вводят под одеялом, потому что ну не наглухо же е*анутые они, чтобы вот прямо публично писать такое.

Каюсь.

Ошибся.

Больше не повторится.

ОНИ, БЛ*ДЬ, НЕ ПРОСТО ОХ*ЕЛИ, ОНИ ЕЩЕ И СОВЕРШЕННО Е*НУТЫЕ!

Они вот прямо буквами, украинским по белому, на официальном портале пишут, что вы несите свои челобитные, а мы тут посмотрим, выпускать или нет.

Так и пишут, я не утрирую.

“Водночас Уряд готовий розглядати кожен такий запит. Але прийматиме рішення точково, виходячи з поточної епідемічної ситуації в тій чи іншій країні та при дотриманні певних умов. Влада приймаючої сторони в обличчі роботодавця має забезпечити належні умови проживання, праці, медичного обслуговування”.

И отдельно я бы хотел попросить кого-нибудь со специализацией в психиатрии объяснить им, что “власть страны в лице работодателя” бывает только в Сев. Корее и в их влажных предутренних фантазиях. В остальном мире это разные лица.


Валерій Прозапас

Добре пам’ятаю борди минулої весни з пропозиціями роботи на запорізьких заводах “Помощник крановщика, з/п от 17000 грн., обучение, соцпакет”, такого взагалі здається ніколи не було.

Бо “бариґі” “довели країну до жахливого стану” і змусили конкурувати наших місцевих феодалів з європейськими роботодавцями, і у людей вперше за багато часу з’явився вибір – де і як працювати, а не виживати.

Зато “новиє ліца” за півроку уронілі промисловість, а ще за півроку пропонують зарплати 6 тисяч на громадських роботах, в пакеті з директивною забороною виїзду працювати за кордоном.

При цьому віддали на відкуп держпідприємства, згорнули децентралізацію та повністю пограбували бюджет, не до ноля, а до мінусів у 300 мільярдів

Додатково вводяться драконівські фінансові моніторінгові обмеження, адміністративне регулювання цін урядом, президент пропонує бізнесу брати кредити, щоби виплачувати зарплати (!).
І я не здивуюсь, якщо все це закінчиться продовольчими картками.

Класична більшовицька пастка, як можна було в неї потрапити, ще й радіти, що “здєлалі вмєстє”, в мене досі не вкладається в голові.


Владимир Завгородний

Вся проблема в том, что Финляндия не знакома с концепцией отката. Дорогие финские друзья, я вам сейчас объясню, как это работает.

Например, тебе надо продать государству партию станков для закатывания губы. Ты приходишь к министру губозакатывания и говоришь: я хочу продать вам партию станков. Ты говоришь, что хочешь продать 15 тысяч станков, хотя у тебя их всего 12 тысяч, потому что купят у тебя в конце всего 5 тысяч.

Каждый станок стоит 3 миллиона, но ты говоришь, что шесть, хотя для государства готов уступить по 5 с половиной. В ходе проведённого тендера цена упадёт до 4 миллионов.

После чего тебе заплатят по 4 миллиона за станок, но 750 тысяч с каждого станка надо будет заплатить чёрным кэшем тому, кто проводил тендер — это и называется ОТКАТ.

Если же вы этого не сделаете, то станки они купят по 12 миллионов у брата Ермака. Там они получат откат всего по 500 тысяч, но это же брат Ермака, мы же всё понимаем.

Вы спросите, но как же деньги налогоплательщиков, почему станки купили по 12 миллионов, если они стоят три? Именно. Вот почему не выябуйся и продавай по 4 с откатом 750, иначе сам останешься без продаж, и ещё и пострадает вся страна.

ТАК ВОТ.

В вашем случае, дорогие финны, я бы изначально просил 25 тысяч человек вместе с принадлежащими им согласно Конституции природными богатствами, — в частности, настаивайте, что хотите вывезти украинский чернозём. В ходе переговоров от природных богатств и чернозёма, конечно, придётся отказаться, потому что их уже давно уважаемые люди поделили без вас. А в ходе тендера придётся уменьшить количество работников до 20 тысяч человек, но это всё равно больше, чем вам нужно, И ВОТ ПОЧЕМУ.

Потому что получив разрешение на 20 тысяч работников, 5 тысяч из них придётся отдать в качестве отката тому, кто даст разрешение. По документам они покинут Украину и будут работать в Финляндии. А по факту, возможно, премьер-министр Шмыгаль вывезет их под Киев, и там они будут строить ему дачу, тем самым способствуя развитию национальной экономики.

Это 5 тысяч украинцев – откат, разумеется. Но можно заплатить по курсу: 3 тысячи финнов или 11.3 тысяч гастарбайтеров из Таджикистана.


Елена Подгорная

Ну вот. Дождались! А я всё думала, когда же вернут крепостное право? Рабство. Ну или что там удобнее?

Наш новый премьер-министр сразу начал правильный курс – всех впускать. Никого не выпускать. Всех садить! Пока на карантин. Через месяц-два народ будет охотно работать за еду. Не верите? Ну так год назад тоже было трудно поверить в новость, что правительство запретит выезд граждан на работу за рубеж.

Да-да. Европа нас приглашает, организовывает чартер. А правительство говорит – нит. Пусть дома сидят. Нехрен быдлу по европам шарахаться. У нас вон дороги недостроены и Беломор-канал… А, сорян. Беломор-канал в другой стране. Хотя какая разница, да?

Вы-то хоть безвиз помните? Какой контраст, да? Свобода передвижения, уважение, поднятие самооценки. Почувствовали себя белыми людьми? Европейцами. Всё, хватит. Хорошего по немногу.

Теперь вы ещё не поняли, а уже стали скотом. Поголовьем. Нами торгуют, абсолютно не стесняясь. Интересно, сколько с финнов попросят за тушку гастарбайтера? А с поляков? Потом Европа выйдет из карантина, а вы так и останетесь за решёткой. В абсолютно прямом смысле этого слова.

Я понимаю, что всё это кажется сюрреализмом. Но это происходит здесь и сейчас.

За год “новые лица” полностью узурпировали власть, разграбили казну, продали всё, что можно продать. И теперь засматриваются на население, как на товар.

Что дальше?

Ведь это только первый шаг. И если получится, то потом начнут продавать детей. Не из под полы, стеснительно, как сейчас. А оптом. С рекламой. Вон и кино уже сняли.

Дальше открытие рынка трансплантологии? Ну а шо? Когда все ресурсы закончатся, всё равно торговать чем-то нужно. Почему не вашей печенью? Мозгов-то всё равно нет.

В общем, дожили.

Да. Это тоже последствия и коллективная ответственность за выбор большинства. Мне безумно жаль, что теперь мы все снова оказались в тюрьме народа. И сменили курс от свободы в большую коллективную тюрьму. Большинству избирателей было некомфортно принимать решения и брать на себя ответственность. Большинство выбрало зелёное болото. И мы оказались там все вместе.

Я не знаю, каких ещё красных линий нам нужно?
Может вы знаете?


Ігор Артюшенко

Якщо 500 тисяч українців відправити будувати дороги, підстригати кущі чи дерева, то це не дасть валового продукту і, відповідно, додаткових надходжень до бюджету.
Таким чином тільки зростуть видатки.

Зараз у бюджеті діра в 300 млрд грн.
І якщо втілити пропозицію уряду та створити ще 500 тис.робочих місць, які не будуть приносити доходів, а будуть збільшувати цю діру, то Україну чекатиме спонтанний вихід з карантину. Тобто народ не витримає і вийде працювати. І не допоможе ні поліція, ні роліки на Ютюб-каналі.

Необхідно діяти інакше! В першу чергу прийняти антиколомойський закон, який поверне Україні довіру інвесторів. А в другу – дати можливість працювати малому та середньому бізнесу.

* * *

Є тільки два механізми спинити трудову міграцію з України:

1. Механізм здорової влади, коли завдяки імплементованим економічним та соціальним реформам зростає економіка країни, а тому роботодавці шукають вільні руки та мізки, збільшуючи заробітну плату працівнику.

2. Механізм хворої влади, коли недолуге керівництво з рабовласницькими психічними комплексами просто закриває кордон і забороняє виїзд працівників. Тоді роботодавцю не треба думати про збільшення заробітної плати, бо народ від безвиході погоджується працювати за тарілку борщу. І другий підхід завжди погано закінчується для всіх, бо на якомусь етапі народне терпіння уривається, і тоді така влада опиняється в кращому випадку в еміграції, а в гіршому – на смереці.

І ми стрімко, нажаль, біжимо по другому сценарію.

Сьогодні Україна заборонила виліт українських заробітчан у Фінляндію. Це при тому що Фінляндія готова організувати чартер для перельоту.

Влада заборонила працювати малому і середньому бізнесу, не забезпечила робочими місцями тих, хто повернувся з-за кордону, але при цьому забороняє заробляти гроші в інших країнах.

Це практика рабовласництва, яка в черговий раз свідчить, що у нас до влади прийшов уряд прислужників олігархів, яким вигідно, щоб українці працювали на їхніх застарілих підприємствах за хліб та юшку.

Подібні рішення повністю нівелюють здобутки Революції Гідності, такі як надання безвізу та можливість вільного пересування світом.


Анна Оскомина

Если бы я сейчас была в руководстве страны, я не просто бы выпустила всех желающих работать в Чехии и Польше, я бы договорилась с принимающими странами о бесплатных перелетах для работников в обе стороны, а еще и о социальных гарантиях , о тестировании на въезде-выезде, о бесплатном лечении в случае заболевания, о страховке в случае смерти, продвинула бы решение о льготном налогоообложении для легализации, о засчитывании работы там в общий стаж (при условии оплаты работником ЕСВ в Украине за этот период), короче, создала бы и государствам, и людям зеленую улицу.
Люди бы вернулись с валютой, с налогами, с опытом работы. И хорошим отношением к власти.

Но власть решила, что лучше пусть они у нас битумом дышат за 300 баксов, потому что так придумал Рузвельт для спасения экономики США во время Великой Депрессии. А наши хуюсвельты решили, что то, аппликативный перенос по лекалам 100-летней давности для другой страны в других условиях, сработает точно так же и сейчас для Украины.
Дбл, блд.


Тарас Чорновіл

Пригадуєте, недавно видатна письменниця Ірен Роздобудько сумно зіронізувала про наслідки обрання Зеленського:

“Пообіцяв: весна прийде – садити будемо. От і сидимо: хто в тюрмі, хто на карантині. Обіцяв: повернемо українців з-за кордону – от і повернув… Він же не казав куди та на які умови”.

Тут про заробітчан і Фінляндію. І не тільки. Робочих місць в Україні недостатньо, а з гідними умовами праці й належною оплатою – й поготів. Виручає традиційна підприємливість частини українців та відносно відкритий для них ринок праці в європейських країнах. Українських працівників у Європі цінують – працюють добре, відповідально, не надто часто стають фігурантами кримінальних зведень. Можна погострити язики, що працюють за мізерну оплату. Ну, коли вдома буде гарантована хоч така мізерна, то бажаючих горбитися на чужині буде значно менше. А поки заробітчани є головними донорами валютного ринку країни. Їхні перекази не лише забезпечують рідних, але й є стимулом для розкрутки внутрішнього споживання, а це головний чинник для власного виробника. Та й стійкість гривні, яку вже давно не підтримує негативний зовнішньо-торгівельний баланс, утримують ці мільярдні приватні дотації.

Усе це рано чи пізно зведеться до мінімуму. Об’єктивна причина – все більше українців, зневірених у майбутньому тут, поступово осідають у західних державах та поступово перетягують туди свої родини. Але є й об’єктивний фактор – це все наша тупа й безвідповідальна укрсучвлада. Приклад з Фінляндією дуже показовий. Скандинавські країни мають високий гарантований законом нижній поріг заробітних плат та доволі розманіжене населення, яке не поспішає виконувати фізичну працю навіть за такі кошти. От цього року в Фінляндії настав сезон весняних аграрних робіт. Ми раніше навіть не знали, що там щорічно на заробітках бували до кільканадцяти тисяч українців. І хоча з України складна й недешева логістика, запрошували саме українців, а не сусідніх мокшанців, які для фінів уже притче во язицих.

Потенційний ринок праці для сезонних працівників з України оцінюють в 14 тисяч осіб. Саме на стількох українців розраховувало міністерство економіки країни. Оперативно на запити місцевих фермерів видали дозволи на залучення перших 1500 працівників (це легальне працевлаштування з повним соціальним пакетом). Далі надання дозволів щодо українців розглядати перестали й, попри всі перестороги, стали вербувати росіян. Причина проста – один телепень із замашками наполєончика визначив для себе певний перелік мега-завдань. Серед них і це голослівне повернення українців невідомо куди та на що. А не виконувати побажання зеленосяйного нєдоросля, який обурено сукотить ніжками й погрожує міністрам звільненням за невиконання його забаганок, – річ небезпечна, особливо для кар’єристів.

Отже, до Фінляндії станом на вчора змогли вилетіти лише перші 200 щасливчиків, а інших не випустили. Заблокували зафрахтовані фінами чартери (значна частина з них від українських компаній, тієї ж МАУ). Про якісь карантинні загрози не йдеться взагалі. Стан здоров’я працівників – це проблема приймаючої сторони. А до їхнього повернення десь у середині літа в Фінляндії остаточно завершиться боротьба з епідемією, та й в Україні вже мав би пройти остаточний перелом. Не кажу вже про те, що на фоні катастрофічного зростання безробіття в Україні, частина заробітчан пошукають інших легальних сезонних робіт на час, доки фіни відпочиватимуть на екзотичних курортах.

Причина блокування виїзду одна – формальне виконання забаганки неадеквата при владі. Ось що сказав слухняний пай-мальчік Шмигаль в інтерв’ю РБК-Україна:

“Ми дуже хотіли, щоб люди з заробітків повернулися додому. І за період карантину в Україну повернулися близько 2 мільйонів наших громадян, які знаходилися на заробітках і приїхали через втрату роботи. Ми цих людей ідентифікуємо у якості надзвичайно кваліфікованої, навченої в Європі робочої сили, яка має високу продуктивність, хорошу технологічну, професійну підготовку. Це люди, які були б, напевно, дуже корисними для розвитку економіки всередині держави. Тож, очевидно,ТРЕБА ЇХ ЗБЕРЕГТИ”.

Більшість людей повернулися через дуже короткочасну втрату роботи та через заклики Зеленського і його провокаційні заяви про закриття кордону на в’їзд навіть для українських громадян. Зараз собі лікті кусають. Ті, хто залишилися в тій же Польщі, повністю задіяні, влада продовжує їм терміни перебування, зараз найлегше отримати тривалий статус для легального проживання й праці. Вільні місця, на які чекали легковірних наших громадян, уже зайняті, доведеться жувати шмарклі й нарікати не вість на кого, сидячи без грошей удома. І вже нема гарантій, що після завершення карантину кордони для українців скоро відкриють та що буде збережено безвіз. Адже укрсучвлада порушила ряд вимог угоди з ЄС і, судячи з планів стосовно керівництва НАБУ, зупинятися на цьому не збирається.

А там, куди українців ще запрошують і пропускають на гідну працю, двері закрила зелена влада. До Шмигаля поспіхом приєднався ще один кар’єрист – міністр закордонних справ Кулеба, який у відповідь на стурбованість фінського уряду висловився проти направлення українців на заробітки до скандинавської країни. А це вже пахне дипломатичним скандалом. Адже фінські підприємці вже запланували відповідний фронт робіт, проведено видачу офіційних дозволів, зафрахтовано рейси.

Ну й на останок. Каже Шмигаль, що досвідчених, навчених у Європі наших заробітчан хоче приберегти для роботи в Україні. А тут прогнозований лише урядом рівень безробіття має всі шанси сягнути двох мільйонів. У дійсності ситуація буде гіршою, адже Україна вийде з карантину однією з останніх у Європі з найбільшими втратами економічного потенціалу та загубленими зарубіжними ринками. Натомість, цим працівникам пропонують піти на масові громадські роботи за мінімальну платню. А основне – на роботи, яких не буде! Бо створення одного робочого місця коштує шалених коштів, яких ні в держави, ні в бізнесу після кризи вже не буде, тим більше під загрозою дефолту. А громадські роботи – це тимчасове працевлаштування на низькокваліфіковану роботу з прибирання, благоустрою тощо за кошти місцевих бюджетів. До осіннього бюджетного провалу такі гроші в місцевих бюджетах ще можна було нашкребти. Але тепер їм не повертають більшості грошей передбачених субвенціями, зокрема й субвенцією розвитку, яку єдину можна було досить масштабно використати на оплату громадських робіт…

Отака, любі мої, дурничка получилася. При чому сталося це не сьогодні, а рівно рік назад, коли подуркували, а тепер гризіть лікті.

P.S.: Згадалися мені старі радянські часи, коли було таке поняття як виїзна віза. Не в’їздна до якоїсь країни, а саме дозвіл на право виїхати з власної. А що? В сусідній Московії вже цілком серйозно обговорюють можливість відновлення регулювання виїзду з країни. Адже працівників, як каже Шмигаль, треба зберегти. Можливо, їх для РФії вирішили приберегти? Там у Сибірі ліс валити нікому…