Авторитарний ідіотизм

Володимир Ар’єв

Закрити, заборонити, штрафувати! Цей совок глибоко сидить в головах влади, незалежно від її прогресивності та новизни. Ще й посилаються на західні стандарти. Але, на відміну від цивілізованих країв, у нас з легкістю минають етап створення умов.

Штраф – крайня стадія. Там спочатку роблять все можливе, щоб людина його уникла. Не можна користуватися спортивними і дитячими майданчиками? Огородити їх поліцейськими стрічками. Так само можна «запечатати» лавки в парках, щоб там не сиділи, і штрафувати не за прогулянки, які зміцнюють імунітет, а за пікніки і здерти стрічки. Штраф за вихід без маски? А де її взяти? Написи на аптеках «Вхід без маски заборонено» і «Масок нєт» стали прикладом безвиході.

Але при цьому в Києві вирішили, що стрічки дорого, а маски клопотно та ухвалили… поставити камери вимірювання температури і розпізнавання облич. Ага, особливо тих, що в масках! А думки про заборону пересування на власному транспорті – це вже не тільки глупство, а й майбутня кримінальна справа за узурпацію влади і порушення 33-ої статті Конституції. Це дратує чимдалі більше. Ще трохи і люди розлютяться настільки, що ломбарди, куди влада після заборони на роботу пропонує людям нести з дому останні цінності, доведеться знову закривати і ставити посилену охорону.

Авторитарний ідіотизм – найгірше, що могло статися з країною в такий момент. І єдине, що суспільству наразі залишається, – це масове обурення в соцмережах непродуманими заходами і диктаторськими замашками. А якщо не почують і не зрозуміють, доведеться вийти з віртуала, бо такими темпами вони феодалізм повернуть. По дурості.


Mason Lemberg

Ви знаєте, я не проти штрафів за відсутність масок.
Я навіть за.

Не зручно, щоправда, на вулиці. І контрпродуктивно.
Бо не можна носити маску на вулиці здоровій людині (про це навіть ВООЗ каже), але буду вдягати на вулицю якусь фуфлижку.
А в місця скупчення людей я і так вдягав вже давно.

І впевнений, що більшість так званих порохоботів теж до цього готові, як морально так і організаційно.
Бо нам не чуже поняття власної відповідальності.

На відміну від іншої частини населення.
І ми бачили сьогодні шоу зеленого електорату в Кривому Розі, як підтвердження.

 

То ж я готовий на такі обмеження.
Хоча б заради того, щоб подивитися як уважаємая влада буде власними руцями штрафувати своїх бидлуватих виборців.

– Сержант Петренко, дозвольте вам виписати штраф 17000 гривень?
– Так, звичайно, виписуйте, зробимо їх разом! ВЄРІМ ВЛОДІМІРУ!

Не кажучи вже про те, що враховуючи суму штрафу і хід реформи, в багатьох виникне бажання прібарахліться, використавши повноваження, просто пропонуючи домовитись посередині.

Але то нічо. Хоть посмійомся. Правда ж?

І ще нюансик, про який варто було б нагадати. Перед минулорічними виборами одним з найбільших суспільних рухів був рух халявщиків-корупціонерів-мародерів-контрабандистів, які всиралися від штрафів за незаконно ввезені автівки, з одночасною роздачею хабарів на митниці і одночасними криками про корупцію.
І цим людям найвищий законодавчий орган країни двічі чи тричі скасовував ЗАСЛУЖЕНІ штрафи.

То ж я тепер з задоволенням подивлюся, як ця прекрасна влада буде штрафувати на співмірні суми без будь-яких обґрунтованих, адекватних правових підстав.

Зробіть їх ще раз разом!
Just do it!


Сергій Марченко

Через жопу – это когда можно заходить в супермаркет. Лапать там руками упаковки, бутылки, апельсины. Дышать в лицо другим покупателям на входе, выходе, в очереди.

Но в парк, блеать, в парк, где вокруг тебя в радиусе 50 метров никого нет, в парк тебе, гражданин без собаки, нельзя.

Почему? Ну, шоб було.

А как же Конституция? В жопу твою Конституцию.

Печаль…


Костянтин Зоркін

Смотри, хрень, какая собачка.

Мы тут в некоторой мере справедливо возмущаемся идиотскими ограничениями.
Ну теми, которые за пределами разумного.
Типа больше одного не собираться (и то только потому, что меньше не было смысла).
Типа в парк или лес на прогулку нельзя зайти (это чтобы даже здоровый человек посидел без свежего воздуха и заболел).
Типа все намордники быстренько одели, а что купить намордник без намордника нельзя – то ваши проблемы, все в смартфон.
(Хотя, конечно, насчет смартфонов, может, это просто такое изящное решение пенсионной и демографической проблемы от молодой свежезеленой команды. Ну там всё в смартфоне, а если у пенсионера нет денег, зрения или осилить по причине возраста не может, то хай поскорее сам вымрет, а все остальные останутся со смартфонами).

Но проблема в том, что мы это заслужили. Ну то есть не совсем мы, но вот наши многочисленные долбоящеры прекрасные наимудрейшие богоносные сограждане.

Дело в том, что разумные ограничения работают только с разумными согражданами.

С долбоящерами работают вот те самые идиотские, и то вовсе не факт. Лучше было бы еще для верности по хлебалу лопатой. Дважды. А потом еще каждое утро для закрепления целительного эффекта. Бо как иначе с индивидуумами, которые в ответ на нормальные уговоры не собираться группами сидят компаниями по 5-20 человек, кто на шашлыках, кто на лавочке.

Которые постят в фейсбучике всякую хрень о том, что вирус придумали американцы, чтобы почти всех убить и поработить, поэтому никакого вируса нет, а есть обычный грипп. Или что Британия объявила коронавирус неопасным (еще 19 марта, а что как раз вот тут и случился всплеск, то “ах, оставьте, какая разница”).

Которые захарканную масочку друг другу передают, чтобы в магазин пустили.

Которые устраивают скандал с вызовом полиции, бо их не пустили в этот самый магазин без маски и потому – внимание! – нарушили права человека. И полиция приезжает и говорит, что таки да, бо в маске – это лишь рекомендация, а не прямая норма, так что по закону можно спокойно гулять толпой по АТБ и без масок. О правах несчастных работников АТБ при этом никто естественно не думает, бо продвинутость только для себя родимого.

Которые бьют стекла в автобусах, бо им надо ехать.

Которые устраивают круиз по родственникам, а потом в церковь иконы поцеловать и крестным ходом походить.

Вы скажете, что вы-то всего этого не делаете, и вас-то за что. Правильно, не делаете. Но вирусу-то наплевать.
А если вы думаете, что вас не коснется, потому что вы этого не делаете, то почитайте про южнокорейского пациента №31.

Увы. Коронавирус несправедлив. Долбоящеры не вымрут. К сожалению, скорее наоборот, многие даже не заметят или обойдутся легким насморком. Что только утвердит их в сознании собственной правоты. А то, что они при этом могут оставить след из трупов, так это такие материи, которые им просто непонятны.

У нас только выявленных онкобольных 1,2 млн, а еще диабет, туберкулез, хронические заболевания легких, иммунодефициты и еще куча болячек, сопровождающихся ослабленным иммунитетом. В конце концов куча пожилых людей. Все это группа риска. И даже если 90% будут сознательными, то 10% способны своим идиотизмом ничтоже сумняшеся угробить кучу народу просто так. При этом еще, и поглядывая свысока, пояснять, что они все равно старые и умерли бы и так, и вообще, слишком много тут пенсионеров. И вообще, здоровые останутся, и генофонд только здоровее будет.

Спартанцы недоделанные, социал-дарвинисты доморощенные.
Не, здоровее не будет. Будет еще тупее.
Ценность для человечества одного очень больного Стивена Хокинга или Мишеля Петруччиани многократно больше, чем сотни здоровых безмозглых долбоящеров.

Поэтому, увы. Намордник каждому, и больше одного не собираться. Бо иначе не доходит.

При этом отдельный привет доблестным чиновникам, которые пишут такую нормативку, что с одной стороны ни на какую голову не налазит, а с другой одновременно прописывают так, что юрист-первокурсник раздолбает за 5 минут.

Впрочем, кто знает, возможно, это такая стратегия. Вирус прочитает постановы Кабмина и Минздрава и умрет со смеху.

* * *

Прочитал правила карантина.

“Люди старше 60 років поки що мають сидіти вдома. Вони відносяться до групи підвищеного ризику, відтак – потребують самоізоляції. Люди, що знаходяться на самоізоляції (крім хворих на COVID-19) та про яких немає кому подбати, дозволено відвідувати магазини та інші місця торгівлі, які розміщені на відстані не більше ніж 2 кілометри від місця самоізоляції. Ці люди мають дотримуватися масочного режиму”.

Нате вам сходу из жизни сразу два случая:

1. Бабушка старше 60 лет и внучка младше 14, живущие в одной квартире. Кто из них должен ходить за хлебом?

2. Мать старше 60 лет, ухаживающая за онкобольной дочерью. То есть такая группа риска, что дальше некуда. Кто из них должен идти в аптеку?

В общем, все как обычно. Кабмин часть той силы, что вечно хочет блага и вечно порет хрень..


Никита Соловьев

Мне кажется, даже самые критически настроенные к действующей власти люди абсолютно неверно оценивают действия властей в отношении эпидемии. Не по результату, а по мотивам.

По какой-то неясной причине все исходят из подсознательного убеждения, что эти действия направлены на минимизацию жертв. В то время как факты говорят о противоположном. Действия власти не НАПРАВЛЕНЫ на борьбу с эпидемией. Действия власти СОВЕРШАЮТСЯ В УСЛОВИЯХ эпидемии. А направлены они на какие-то совершенно другие цели. В первую очередь на удержание и укрепление власти. Ну и временами на заработок, это у нас святое.

Лучшее объяснение по схожему вопросу дает Изя Кацман Андрею в начале “Града обреченного” по поводу ошейников на павианов. Андрей тоже, как и большинство наших граждан, возмущался алогичностью и бессмысленностью решения властей. А Изя ему совершенно спокойно объяснил, что действия совершенно логичные и осмысленные. Просто не нужно подменять цели властей своими или целями общества. Да и “государство у нас до отвращения демократическое”, все сходится. 🙂

* * *

Вчерашний пост о действиях властей в условиях эпидемии явно есть необходимость развернуть. Судя по комментариям, донести мысль у меня не получилось.

Давайте не будем приписывать властям какие-то мотивы и делать выводы об осмысленности и эффективности этих действий. Эффективность это оценка достижения тех целей, которые ставились. Пока мы не поняли целей, обсуждать эффективность бессмысленно. Бессмысленно обсуждать, эффективны ли мои действия по преодолению социальной катастрофы в Венесуэле, потому что мои действия не направлены на это.

Сделаем противоположное. Давайте по действиям властей попытаемся вычислить их мотивы. Делаем разные предположения о целях. Оцениваем, насколько совершаемые действия успешно меняют ситуацию в этих целях. Рассматриваем другие варианты действий, направленных на те же цели. Если для какого-то из предположений эффективность окажется заметно выше, чем для остальных, то скорее всего именно эти цели и ставились. Во всяком случае, такое предположение будет наиболее осмысленным из всех. (В физике аналогичный метод называется решением обратной задачи рассеяния.)

Гипотеза 1:

Действия властей направлены на борьбу с эпидемией, то есть на минимизацию количества пострадавших от коронавируса, в первую очередь на минимизацию смертей.
Оптимальные действия: Подготовка системы здравоохранения к пиковым нагрузкам, обеспечение населения средствами защиты, разъяснительная работа о реальных угрозах и мерах предосторожности, жесткий въездной карантин, карантин внутренний как способ растянуть нагрузку на медицину и выиграть время. Бюджет перераспределяется в пользу медицины «на все деньги». Поддержка низовой социальной солидарности и самоорганизации. Максимально широкое тестирование, с целью получения как можно более точной и детальной картины

Гипотеза 2:

Основная цель: минимизация последствий эпидемии для экономики и социальной сферы.
Оптимальные действия: Аналогичные по медицине и средствам защиты, успокоительная риторика, точечные карантинные меры, программы поддержки занятости, малого и среднего бизнеса. Бюджет перераспределяется в пользу медицины и поддержки занятости, малого и среднего бизнеса. Поддержка низовой социальной солидарности и самоорганизации.

Гипотиза 3:

Основная цель: повышение популярности власти у населения.
Оптимальные действия: Совершение действий, наиболее заметных, понятных и ожидаемых массовым избирателем. Все действия максимально публичны, последовательность не важна, важно, чтобы они отвечали сиюминутным ожиданиям. Бюджет перераспределяется на наиболее популярные цели, неважно какие. Сложная системная работа не нужна. Действия, направленные на максимальное сокрытие реальных данных, чтобы можно было по мере необходимости выдавать населению наиболее удачную картинку. Препятствование низовой самоорганизации, повышение зависимости населения от государства и связанных с ним «ответственных лиц».

Гипотеза 4:

Основная цель: максимальная консолидация реальных властных рычагов, получение контроля над силовыми и контролирующими органами, предотвращение возможной протестной активности гражданского общества, полицейское государство.
Оптимальные действия: Максимальное количество запретительных мер, ужесточение ответственности, крайне обширные и сложно соблюдаемые требования, расширение полномочий правоохранительных органов. Бюджет перераспределяется в пользу правоохранительной системы. Создание в обществе панических настроений. Препятствование низовой самоорганизации, повышение зависимости населения от государства и связанных с ним «ответственных лиц».

Возможно, есть еще какие-то осмысленные гипотезы, но мне они в голову не пришли. Буду благодарен, если вы свои, не сводимые к перечисленным, оставите в комментах.

Теперь давайте разберем действия властей и выясним, на который из вариантов они боьше всего похожи. Моя теория заключается в том, что именно этот вариант и будет описывать реальные, а не декларируемые цели властей.

Честно говоря, жаль тратить время и место на довольно самоочевидные на мой взгляд вещи. Мне кажется, что реальное поведение властей полностью описывается комбинацией третьей и четвертой гипотез. (Опять же, если кто-то не согласен, готов в комментариях к предметному диалогу).

Из этого делаем вывод, что реальными целями властей является не борьба с эпидемией или ее социально-экономическими последствиями, а сохранение и усиление власти через поддержку собственной популярности и усиление запретительных, контрольных и правоприменительных практик. Поэтому я и говорю, что власть действует не в целях преодоления эпидемии, а в своих целях в условиях эпидемии.

UPD: Удивительно, что никто не приводит в качестве основного контраргумента к моим построениям бритву Хэнлона. 😛


Anton Senenko

Почитав суть заборон від завтра в країні.
Я ж вірно зрозумів, що права собак тепер більші за права людей на пробіжці, а кур’єри Глово на велосипедах – то взагалі богі?
Почув ще й, що можуть заборонити пересуватися власними автівками. Таксі теж заборонять, вірно?

Будь-яку притомну ідею, навіть про соціальне дистанціювання, можна довести до абсурду.
Замість того, аби боротися точково з шашличниками та групами людей, які вночі вживають алкоголь біля цілодобових магазинів, йдуть від зворотного – заборонити усім з’являтися на вулиці взагалі.

В мережі вже писано-переписано про ці обмеження та ризики, які вони насправді у собі містять, але суть речей, як на мене, правильно вхопив Вахтанг Кіпіані.
Тільки окрім академії я б сюди вписав ще медиків.

“Епідємія! Стой, раз, два.
Скільки в нас там лишилось невикористаного бюджету?
Опупіліард мільярдів?
Заборонити виходити на балкони!
Заборонити кашляти!
Заборонити скаржитись на заборони!”


Ірина Геращенко

Під час першої позачергової сесії, на якій обговорювали закони протидії короновірусу, наша фракція виступила із застереженнями щодо норм про посилення повноважень МВС і поліції, надмірних штрафів і криміналізації недотримання карантину (саме карантину, а не самоізоляції). «Європейська Солідарність» і на робочій групі, і в залі намагалася відбити ці норми, переконати колег, що ми усвідомлюємо необхідність карантинних заходів і самоізоляції для подолання пандемії, але ще більше усвідомлюємо ризики свавілля силових структур і узурпації влади в українських реаліях. Нам не вдалося збити ці поправки, на жаль, а наші застереження виявилися пророчими.

Влада, яка не змогла забезпечити громадянам доступні захисні засоби, в умовах реального збідніння населення, переходить межі істерії та маразму.

Найдешевша маска коштує 18 гривень. Міняти її треба щодві години. Очевидно, в місцях масового скупчення треба бути в масці. Але тепер за прохід вулицею без маски штраф. Метро і міський транспорт не працють. В супермаркет можна виїхати тільки на машині. Супермаркети працюють. Але влада заговорила про заборону користуватися і власним авто. З собакою вийти в брудний двір можна. З дитиною парком прийти в найближчу аптеку чи продуктовий – ні. Двом людям з симптомами короновірусу виходити в аптеку можна. Трьом здоровим – ні. В супермаркеті стояти в черзі можна. В сквері перетнутися з колегами в робочих справах – ні. Проводити 15-годинне засідання Ради за ініціативи Зеленського можна. Іти на наступну позачергову наступного тижня Маріїнським – ні. Їхати на авто – ні. А як тоді? На поштових голубах? В ліс не можна. А в поле садити картоплю та іншу городину можна?

Продати маски за кордон в розпал епідемії можна. Ходити без масок, коли їх ніде немає, – ні. За вивіз масок ніхто не покараний. За вихід без маски штраф 17 тисяч грн. А чи знає влада, що деякі українці тягають ту одну маску вже 3 тижні карантину, бо іншої немає?

Зустрічати з обсервації здорових людей в Нових Санжарах і робити бутафорію можна, провести інформаційну кампанію про необхідність самоізоляції для тисяч пасажирів літаків, потягів, автобусів з Європи вже в розпал епідемії в країнах ЄС – ні.

Працювати онлайн можна. Але чи знає влада, який інтернет вже за 30 км від Києва? Й чи у всіх вдома є комп чи бодай планшет?

На повному серйозні в ВР деякі фракціі обговорюють можливість введення комендантського часу. Не ввечері, а на цілий день. Так може тоді легше вже замурувати українців по хатам?

Ще раз наголошую, що я усвідомлюю принциповість карантинних заходів як ключового превентивного засобу розповсюдження хвороби. Але чи варто владі впадати в маразм? Мені здається, ці питання потребуть серйозної дискусії уряду і парламенту. І дуже прикро, що керівництво ВР десь зникло, самоізолювалося і робить вигляд, що нічого, крім позачергових сесій, їх не стосується. Буду ініціювати обговорення цих питань на нараді з лідерами фракцій. Й не виключено, що наша фракція виступатиме за зміни маразматичних статей законів, які сьогодні дозволяють зловживання і свавілля під виглядом боротьби з епідемією.


Тарас Чорновіл

Головне, що потрібно знати про “українську специфіку запобігання поширенню коронавірусу”: ми на 103 місці в світі за кількістю проведених тестувань на душу населення серед 111 країн, які надають такі дані до ВООЗ. При тому сьогодні уже завезено десятки тисяч тест-систем, тільки 23 березня з вихваляннями Зеленського з Китаю надійшли 50 тисяч. Перед тим бахвалився, що будуть 10 мільйонів… Плюс ще значна кількість (до кількох десятків тисяч), отриманих іншими шляхами. І з них усіх станом на 3 квітня (майже за 2 тижні) використано лише 4893!!!

Я наводив тут приклад, коли місцевий медноменклатурник відмовлявся надати тест системи для перевірки ймовірних інфікованих та заборонив тестувати навіть важко хворого з безумовними ознаками Ковід-19, щоб “не зіпсувати статистику в районі”. Стосовно майже половини померлих від цієї хвороби результати тестування отримали вже після смерті, або й саме тестування зробили посмертно. Усі правильні й неправильні дії з локалізації поширення епідемії нейтралізуються тим, що в нас поки локалізують лише погану статистику.

І це набагато небезпечніше, ніж сама хвороба. Річ у тім, що сам вірус не належить до швидких за розповсюдженням інфекцій. Існують доволі точні статистичні дані про середній рівень передачі тих чи інших захворювань за відсутності жорстких карантинних заходів. Для кору – це 18 (тобто одна хвора людина в середньому інфікує 18 інших осіб). Для сезонного грипу – це, здається, десь на рівні 1,5. А для Ковід-19 прораховують цифру в 2,5. Коли ви орієнтуєтеся, хто і в яких групах інфікований, то запобігти поширенню дуже легко, легше навіть, ніж при звичайному грипі (попри гірший коефіцієнт) через особливість головних симптомів.

Пригадуєте нашого першого офіційно зареєстрованого хворого з Чернівців? Він разом із своєю дружиною вертався з Італії кількома транспортами, мав контакти зі значним числом людей, але не заразив нікого, у тому числі й свою жінку. Бо усвідомлював, що може бути потенційно інфікованим та поводився відповідально. А немудра баба з одного із сіл Буковини, приїхавши з заробітків, не була ніким перевірена й ізольована, активно гонила селами й брала участь у мітингах, гостинах, церковних обрядах. Заразила численних мешканців кількох сіл. Діагностували кілька десятків людей, а потім, щоб не псувати статистику, в тому районі різко скоротили кількість тестувань, лише блок-пости виставили…

Отже, при нормальних заходах таке поширення легко зупинити. Для цього треба виконати дві умови:

1. Максимально швидко й повно діагностувати захворювання на ранній стадії, бажано ще в інкубаційному періоді та при безсимптомному перебігу.
2. Створити оптимальні карантинні перешкоди поширенню методом створення “соціальної дистанції”.

Друге невміло й з великими запізненнями, а головне зі страшними й дикими провокаціями для інфікування (бездумна й безсистемна акція повернення українців з інших країн без жодного контролю), але все ж у нас якось виконується. Можна навіть сказати, що з кожним тижнем помилок стає менше, а законослухняність більшості українців дуже цьому сприяє.

Але перший і основний захід із розповсюдження масового зараження у нас навіть не провалено. У нас ця робота відверто саботується. І хоча доволі чіткі групи ризику вже окреслено, особливо серед тих, хто на заклик і після провокаційних заяв Зеленського ринулися в Україну зі всього світу, навіть їх не перевіряють. Не ведуть тотальних перевірок серед медиків. А це означає, що за два тижні при несприятливому перебігу подій вони самі себе зможуть заразити (саме так сталося в Монастирищенській районній лікарні), й українців не буде кому лікувати…

Усьому цьому можна було запобігти ще вчора, коли, натомість, притримували отримані з-за кордону тест-системи й блокували фінансування вітчизняним їх розробникам. Можна обмежити загрози й сьогодні, використовуючи наявний потенціал. Але, на жаль, поки не бачу готовність почати масову перевірку всіх критичних груп навіть у найближчому майбутньому.

Тому поки уповаємо на власну обережність, акуратність та Божу поміч. Може ж якимось чудом виявитися, що всі наші земляки повернулися зі світів не зараженими? Статистично це майже нереально, але нас уже кілька разів рятував Бог, коли влада виявлялася не на нашому боці… А далі спекотне літо, коли поширення віруса скорочується у природний спосіб. Ну і до осені напрацюють якісь ліки та, ймовірно, вже й вакцину. Шкода, що ті, хто уповноважений дбати про країну тут геть ні при чому, навіть ще й трохи шкодять…


Ігор Артюшенко

У боротьбі з епідемією коронавірусу українська влада реалізує жорсткі обмежувальні заходи, які повинні стримати та уповільнити розповсюдження інфекції. І ми всі, так чи інакше, платимо за це грошима. Тому подібна практика матиме тяжкі наслідки для економіки: зупиняються цілі галузі, або значно зменшується виробництво.

Існує й інша модель: масове тестування на COVID-19, ізоляція хворих та груп ризику. Та якби у команди Зеленського вистачало стратегічного мислення, планування та організаційно-кадрових рішень для подібної практики, то не було б потреби в руйнівних для економіки заходів.

Бо будь-які обмеження повинні бути логічними та збалансованими між гарантуванням безпеки, дотриманням громадянських прав і свобод та забезпеченням економічної діяльності.

І якщо у нас впроваджують жорсткі заходи, то вони повинні бути виправдані. Наприклад, комендантська година ніяк не впливає на поширення вірусу, адже він однаково активний і вдень, і вночі.

Владі необхідно змінювати методи комунікації, адже якщо не пояснювати, чому людина не має права заробляти гроші, то це може закінчитися незабаром масовими протестами чи навіть голодними бунтами. А проросійським силам це на руку — вони бажають дестабілізувати ситуацію. Тому вони і виступають не тільки за посилення карантинних заходів, але й за порушення прав людей.

Доречі, комітет ПАРЄ теж закликає владу країн по можливості не обмежувати права людини через карантин і не впроваджувати заходи, що суперечать демократичним принципам.


Тамара Горіха Зерня

Ілон Маск пропонує апарати ШВЛ, Супрун лишає заявку від імені України, прибігає громадянин зі звинуваченнями проти Супрун, тут же у коментарях виникає сто п’ятсот українців, які чубляться між собою, попутно відпихаючи ліктями Маска, щоб не ліз під гарячу руку.

І це не разовий інфернальний прорив. Цей клубок, який з гарчанням качається по всьому світу, і з якого вилітають вибиті зуби і щелепи, і у якому українці рвуть за горло своїх же українців – це дійсно ми. І якби існував якийсь сторонній цивілізований спостерігач, він би захлопнув хвіртку, перехрестився, сказав – «їй Богу, як діти малі» – і не заглядав би у кімнату ще років двісті, доки не переказяться.

Але справа у тому, що більше немає цивілізованих спостерігачів. Коронавірус показав, як швидко злітає мана цивілізації і з Європи, і з Америки. Права людини і демократію, і безліч інших нерушимих прав, виявляється, можна посунути, і одні звірі завжди будуть рівнішими за інших.

Ось Польща заявляє про можливість перенесення президентських виборів на пару років. Ось Європа відмовляється від свободи пересування, закриваючи (поки що) зовнішні кордони від «чужих пацієнтів», але ми прекрасно розуміємо, що відновлення внутрішніх бар’єрів – питання часу. Ось світ перетворюється на одну велику комендатуру, де крок вліво, крок вправо – розстріл.
І ми тут такі, зі своїм клубком пристрастей.

Я знаю, що наш Зеленський дуже швидко забудеться. Ну, в історичному масштабі швидко. А той дивак, який вліз у твіт Маска, уже забувся, це відпрацьований матеріал, який скоїв прикре самогубство з одному йому відомих причин. А от коли ми з вами і перелопатимо, і, на превеликий жаль, наїмося достатньої кількості цього відпрацьованого матеріалу, і нас рватиме ним, і всі доріжки будуть загиджені, і ще потім будемо вигрібати і чистити асфальт… Так от, коли все нарешті закінчиться і устаканиться, ми з великим подивом помітимо, що у нас з’явилася група людей, яка прибігає з лопатою на кожен такий срач. Просто для того, щоб дати у чоло придуркові. Просто для того, щоб захистити свою Україну, таку яку вони знають і люблять, і яка у них одна.

Якщо треба це зробити у соцмережах – взагалі без питань, хвилина часу на мобілізацію. Якщо треба це зробити на Банковій – чисто доба на те, щоб всі наші підтягнулися. У черзі, у банку, у поліклініці, у парку на лавці прилетіти може миттєво, навіть якщо нічого не віщувало біди. «Да какая разніца…» – бам у лоба. «Да ваш Парашенка…» – бам. «Да ви хах…» – бам, бам, і контрольний з ноги у голову.

І найголовніше, ти ніколи з вигляду не скажеш, у котрого із цих людей, які сидять, їдять чи працюють довкола тебе, вавка на тему України. У кого нульовий рівень толерантності, у кого зірве дах від одного твого українофобського руху. А для того, хто іще не зрозумів, – ну що ж, казус Сивохи вам у поміч. Або цього, як його там, ну той що до Маска приперся, як же його звали…

Автор