Щодо нової редакції Загальновійськових Статутів ЗС України. Частина 3

Михайло Забродський
Михайло Забродський

Продовжуємо розмову про підходи до складання нової редакції Статуту внутрішньої служби. Сьогодні – розмова про наступну категорію таких підходів, які стосуються саме військовослужбовця. Починаємо…

• Поняття “військовослужбовець” є універсальним і всеохоплюючим (категорія, військове звання, посада, стать), якщо інше не зазначено Статутом.

Планується зробити рішучий крок (щонайменше, на законодавчому рівні) в бік від порочної практики, коли різні категорії військовослужбовців живуть, так би мовити, по різним “законам”. Якщо мова йде про, наприклад, обмеження – це має стосуватися всіх, без винятку, і в першу чергу – того, хто такі обмеження вводить або контролює їх виконання. Приклад з життя: якщо, за певних умов, введено обмеження на використання мобільного зв’язку – це означає, що комбат не може відповідати на телефонний дзвінок командира бригади (і зрозуміти це має, в першу чергу, саме комбриг !).



• Військовослужбовець є військовослужбовцем 24/7.

Положення, яке викликало мабуть найбільшу кількість обговорень. Чимало сказано і написано про необхідність унормування робочого часу, наради після 17:00, знаходження на службі поза межами розпорядку дня, безглузді, на наш погляд, “командирські” дні тощо. Все це так, і беззаперечно буде враховано. А виконання завдань підлеглими поза межами розпорядку дня – це, на наш погляд, перш за все невміння організувати роботу з боку відповідних командирів (начальників). Не будемо також забувати, що до роботи по вихідних днях або після 17:00/18:00 у військах частіше за все приводить телеграма з Києва (Одеси, Дніпра, Житомира тощо), яка надходить, зазвичай, під вечір п’ятниці… Однак, не станемо забувати про необхідність для військовослужбовця приступити до виконання обов’язків в будь-який час і про той, нехай недосконалий, але все ж пакет пільг, якими суспільство компенсує нам такі додаткові навантаження.

• Рівень і напрямок відповідальності посадової особи має визначатись рівнем її інформованості та наявністю в її розпорядженні відповідних сил і засобів.

Всім нам добре знайоме діюче положення, коли всі відповідають за все. І, ще більш сумнівне, – всі приймають рішення (від командира відділення – до командувачів). З одного боку, правило “слушне”, “ефективне” і перевірено десятками років, особливо в практиці пошуку винних у разі, коли щось трапилось… Можливо, свого часу таке положення і вводилося для полегшення роботи прокурорів всіх рівнів? З іншого боку, перелік питань, за які відповідає, наприклад, командир взводу, завжди є порядком денним для “дружньої” бесіди з командиром роти (а при, при нагоді, і зі старшими начальниками), яким навіть не потрібно щось винаходити, треба лише відкрити статут і почати імпровізувати. Ми плануємо покласти цьому край. Саме для цього в проекті Статуту викладаються лише загальні обов’язки і перелік питань, за які має відповідати командир і, відповідно, всі військовослужбовці незалежно від посади і військових звань. Планується заборонити законом покладати на військовослужбовця будь-яку відповідальність або додаткові обов’язки, які виходять за рамки, обмежені Статутом.

• Гендерні питання не зазначаються, якщо тільки іншого не визначено Статутом.

З урахуванням існуючих поглядів на гендерні питання і напрямок державної політики, намагалися максимально уникнути будь-яких специфічних положень, пов’язаних із статевою належністю військовослужбовців. Виняток, із зрозумілих причин, складають лише окремі питання розміщення і вимог до зовнішнього вигляду військовослужбовців різного гендеру.

Наша наступна розмова – про два основних підходи щодо ролі командира (начальника) в армійському укладі…

 

Частина 1

Частина 2

Поділитися:
Share