Якби ми на останніх виборах обрали в президенти табуретку…

Віктор Литовченко

Прикинув, а що було б, якби ми на останніх виборах обрали в президенти табуретку. Так, звичайну бездушну дерев’яну табуретку. Як ви думаєте, наскільки зовнішня та внутрішня політика держави від того змінилась би?

– Її точно так же продовжував би любити електорат, бо вона не краде.
– Її точно так же можна було би тихцем відперти кудись на моря, потім тиждень всією країною її шукати.
– З нею так само можна було би знімати примітивні відосики на унилому фоні, тупо поставивши її в центрі кадру. Зміст цих відосиків був би приблизно таким же.
– Вона точно так же видавала би в ефір купу незв’язного скрипу в залежності від того, хто з мимо пробігаючих між куршавелями працівників Офісу президента вирішив би нею скористатись.

– Її кадрова політика була би точно такою ж, оскільки для неї наявність у людей голови – факт не зовсім очевидний, вона усе своє життя мала справу з іншими частинами людського тіла, які продукують не інтелект, а більш приземлені людські потреби.
– Вона точно так же була би неспроможною вичитати на помилки увесь той брєд, який від її імені пишуть всякі малограмотні менделі у соцмережах.
– Вона б провела у парламент точно такий же набір недорогих меблів, зібраний десь по дешевим барахолкам.
– Вона б теж обіцяла всіх посадить.
– Навколо неї теж була б одна суцільна жопа.
– Вона була б точно такою ж смішною, вдаючи із себе комфортне елегантне крісло ручної роботи.
– З неї так само ніякої каші не звариш.

А ви бачите якусь різницю? ДОПОВНЮЙТЕ.

 

На заставці: фрагмент кадру з фільму Леоніда Кантера “Людина з табуретом”