Вони билися, щоб ми перемогли!

Війна з Росією царською, більшовицькою, путінською триває досі. На жаль, досі на українській землі. Але нині вже за сотні кілометрів від Києва. В цій війні ми перемагаємо, бо нині Росії протистоїть не кілька сотень добровольців, а багатотисячна і високопрофесійна українська армія. На боці України не кілька держав, що визнали її у 1918, а практично весь цивілізований світ, який засуджує російську агресію. Ми перемагаємо, бо не забули про бій 29 січня 1918 року. Ми переможемо, коли будемо пам’ятати про Крути як нашу перемогу. Слава Україні!

Читати далі

Рожденные в ИГИЛ

Давайте честно признаем. Наши родители, дедушки, бабушки всю жизнь прожили в большевицком ИГИЛ. Большинство моих читателей в нём родились. Я сам родился в ИГИЛ СССР. Я не вижу никакой разницы в методах между большевиками и идеологами ИГИЛ. И сейчас я вам всё по полкам разложу…

Читати далі

Агентура глубокого залегания

В период с 1900 по 1940 годы в страны Запада были инфильтрованы десятки тысяч человек, которых СССР мог использовать как своих агентов. Не все из этих людей были социалистами и коммунистами, не все поддерживали Сталина или текущий советский режим, но ко многим из них советским спецслужбам удавалось подобрать ключик. А ко многим и не надо было подбирать – советский зомбатор тогда действовал на ура, и тысячи радостно крутили мясорубку, которая перемалывала людей. Демократические страны воспринимали беженцев и переселенцев из Совка как обычных людей, совсем не понимая, что любые сношения с внешними державами в СССР рассматривали под микроскопом. Советы этим отлично пользовались. И пользуются. Кремлёвская олигархия, как метко заметил один палач, имеет тоталитарный характер. Современный необольшевистский режим в Кремле во многом похож на породивший его большевистский. И методы у них похожи.

Читати далі

Ще одна скорботна дата для Донеччини (відео)

Сьогодні роковини ще одного страшного злочину Радянщини. 15 грудня 1937 року почалась так звана “грецька операція” – репресії проти греків, які жили на території СРСР. Одного дня Кремль просто клемонуло: вони вирішили, що греки можуть бути небезпечними для них, і почали їх знищувати. В Україні це стосувалось передусім Донецької області – Приазов’я, де компактно проживали греки-вихідці з Криму. Тисячі (!) невиннних людей. Вбиті хворим режимом просто так. Вічна пам’ять усім грекам-жертвам цього страшного злочину. І подяка нащадкам, які докладають неймовірних зусиль, аби зберегти пам’ять про них і цей страшний злочин. Ніколи знову.

Читати далі

Дещо про державні перевороти

У зв’язку з тим, що наш найвпливовіший лідер заговорив про державний переворот, мені пригадалася історія про смерть шведського короля Карла ХІІ. Офіційно король-солдат під час облоги норвезької фортеці Фредерікстен (Норвегія тоді входила до складу Данії) був убитий випадковою кулею. Проте практично від дня загибелі короля з’явилася версія, що Карл ХІІ став жертвою змови аристократів. Історія знає такі випадки, коли перевороти проводить близьке оточення правителів, і коли все обставляють як прикрий збіг обставин. Державні перевороти – це не завжди танки на вулицях, як у Піночета. Володимиру Зеленському було б не зле все це знати.

Читати далі

П’ятихвилинка історії для Зеленського та Єрмака

Був такий римський імператор – Коммод. Не має прямого стосунку до меблів, якщо що. Перед ним царювали «п’ять хороших імператорів» – Нерва, Траян, Адріан, Антонін Пій та Марк Аврелій, а Коммод, відповідно, мав бути шостим. Але не став… Все правління Коммода завершилося для Риму дуже погано (як, власне, і для самого Коммода). І наслідки цього римський народ відчував ще дуже довго. Мораль настільки очевидна, що ліньки навіть її писати.

Читати далі

Помощь Запада СССР в критический период Второй Мировой – к годовщине начала ленд-лиза

Годовщина начала  масштабной помощи Запада СССР во Второй Мировой войне. Помощи, которая сделала мир таким, которым мы его знаем. Без ядерных грибов над Европой и дополнительных миллионов жертв. Сегодня мы попробуем ответить на вопрос – насколько важной была помощь союзников осенью 1941 – летом 1942 года – в самые тяжелые времена для СССР. Не  2 млрд. банок тушенки или добавки  для производства стали, а как комплекс мероприятий.

Читати далі

Чи треба говорити з опонентами?

Щоразу як пишу про те, що наша головна задача зараз – це розмовляти з нашими громадянами і переконувати їх у нашій правоті, у відповідь приходить 100500 коментаторів, аби розповісти мені, що «вони – дебіли», «їх не переконати», «вони нічого не чують», «я вже пробував – усе марно». Не буває так. Не можна перемогти у війні, якщо солдати вважають, що воювати безглуздо. Не можна перемогти в політичні боротьбі, якщо прибічники не готові нести ідеї своєї політсили в маси. Тим більше що шлях цей – говорити, доносити, достукуватися і переконувати – єдиний шлях до боротьби. Доведено це… самою історією України.

Читати далі

Скільки чєловєко-чиновників Банкової пригадало про 400 років битви під Хотином?

Одне тіло і його посіпаки з кишеньковою Люсьою розказували, що “Русь-Україна”… що тисячолітня державність… А як варто було б відзначити день? Хотин. Фортеця. Офіційні делегації України, Литви, Польщі, Молдови, Румунії, Туреччини, представники кримських татар – гарматний салют в честь звитяги і мужності лицарів того часу, які захищали прапори та інтереси своїх країн… Та по різному можна було б, якби в голові клепка була. Але ніт.

Читати далі

Листи з Донбасу 30-х років: що побачив інженер-іноземець на сході України під час Голодомору?

До Національного музею Голодомору-геноциду в Києві передали унікальну колекцію листів із Великої Британії. Це листи інженера Джері Бермана, які він надсилав із Донбасу своєму другові та рідним. У 30-х роках Берман працював у Станиці Луганській. Листи знайшла онучка друга Бермана й, прочитавши, вирішила подарувати Україні як свідчення про голод, розкуркулення, репресії і методи сталінської індустріалізації.

Читати далі

Із тризубом на печатці й у серці

У період існування уряду УНР та інших українських організацій в еміграції національна символіка й надалі активно використовувалася на елементах одягу, прапорах, у нагородах, відзнаках і, найбільше, в документообігу. Про це свідчать матеріали з архівних фондів СЗР України міжвоєнного періоду. Печатки, штампи, бланки документів зазвичай містили у своїх зображеннях герб-тризуб. Різні за формою і накресленням, вони нині слугують своєрідним віддзеркаленням минулої епохи і важливим джерелом для дослідження науковцями й істориками.

Читати далі

Петлюрівська дипломатія

Дивлюся на «перемогу» команди Зеленського в історії Північного потоку-2 і відчуваю дежавю. Таке вже було в нашій історії, коли ідіотська позиція України залишила її без західних союзників. Чи знаєте ви, що одною з причин програшу України в Перших Визвольних змаганнях було те, що восени 1919 р. коли українське військо косив тиф, держави Антанти заблокували передачу урядові Петлюри протитифних ліків? Це далеко не єдиний протиукраїнський крок держав Заходу у 1919 р. Але що їх викликало? Повертаємося у жовтень 1918 р. в Україну, керовану гетьманом Скоропадським.

Читати далі

Уставшим от войны посвящается

В 711-м году от Рождества Христова предки современных испанцев вкупе с португальцами проиграли последнее сражение с маврами за свою землю. Пиренейский полуостров, как сказали бы сейчас в восточной империи, «вернулся в родную гавань»… А дальше… Вестготы выдохнули, оправились, чутка собрались с силами… и продолжили войну за свою землю. И вели ее 770 лет, которые вошли в историю под красивым, но очень кровавым названием «Реконкиста». 770 лет то затухавших, то возобновлявшихся боев, до последнего сражения за последний эмират мавров – Гранаду. 2 января 1492 года остатки мавров покинули полуостров – кто на кораблях, а кто и на тот свет, в гости к гуриям, то есть с концами в море. Оккупация закончилась. Испанцы и португальцы победили. Мы воюем уже семь с лишним лет. У нас – своя Реконкиста. А значит у оккупантов будет своя Гранада. С гуриями, а скорее, с концами в море.

Читати далі

Шухевича Москва боїться ще й досі

Сьогодні знаменна дата – день народження Головнокомандувача Української Повстанської армії, генерала-хорунжого Романа Шухевича. Складається враження, що ця людина могла все. Вирвати першість на змаганнях по плаванню і бігу на 400 м. Поступити у виш у Данцигу. Закінчити Львівську політехніку. Розвернути рекламний бізнес і зробити його успішним. Покинути прибутковий бізнес, аби воювати за Карпатську Січ. І боротися, боротися… Незалежна Україна, за яку воювала УПА Шухевича, нині – реальність. В Україні важко? Генерал Роман з цього сильно посміявся б. Після того, що пережили він і його хлопці… Пам’ятаємо!

Читати далі

Найпотужніша армія на бобах

Кілька днів тому Зеленський в інтерв’ю іноземним ЗМІ заявив, що Україні доведеться створити найпотужнішу армію в Європі. Він хоче створити найпотужнішу армію… Він бодай знає, що для цього потрібно? Аналогії напрошувалися дуже сумні. Які? 1919 рік. гетьмана Скоропадського повалено, владою стає Директорія, військовими справами завідує Головний отаман Симон Петлюра… Все те саме, дії дилетанта захопленого міфами, в оточенні якого діє відверта ворожа агентура.

Читати далі

Занюхана провінція Русі та Орди

Путін там, коментуючи український закон про мову, грозився написати історичну статтю про рускіх в Україні. Коли президенту треба писати статтю про історію – це вірна ознака проблем з сьогоденням. Але ми легко допоможемо йому цю статтю написати. Ось так треба дивитися на історію, а правильніше – веселі історії Росії. Під зовсім іншим кутом. А оте, що росіяни всім тичуть, – викинути на смітник. То погані вигадки, і їхнє завдання морочити всім голову.

Читати далі