Про гарантію неповторення помилок

Віталій Гайдукевич
Віталій Гайдукевич

4 Універсал…

Продовжувати читання Про гарантію неповторення помилок

Как янукович решил стать заложником врага

Джон Сміт
Джон Сміт

Когда ГПУ переиграла россиян с дистанционным допросом януковича в суде по делу беркутовцев, я написал, что в деле о “дали убежать” можно ставить точку. Овощ своими губами подтвердил, что его вертолет (! главнокомандующего) пытались посадить, что прозвучала угроза Турчинова поднять боевую авиацию, а после посадки в АП Донецка пограничники не позволили совершить взлет (в Донецке! вотчина!).

Продовжувати читання Как янукович решил стать заложником врага

О Злуке в контексте того времени

Светлана Самборска
Светлана Самборска

Сегодня Украина отмечает День Соборности. 22 января 1919 года был провозглашен Акт воссоединения УНР и ЗУНР. На фото Симон Петлюра и Владимир Винниченко на торжественном молебне на Софиевской площади.

Сегодня будет сказано очень много хороших и правильных слов о единстве, о сопричастности. Все эти слова будет очень уместны в ситуации, когда часть нашей страны находится под вражеской оккупацией. Тем не менее, провозглашение Воссоединения необходимо рассматривать в контексте событий того времени.

Продовжувати читання О Злуке в контексте того времени

Про політичну волю і модернізацію

Дмитро Вовнянко
Дмитро Вовнянко

Зараз читаю Брікнера “Історію Петра Великого” і водночас – заголовки на УП. Про політичну волю… Про необхідність модернізації держави…

Прикольно! Тут – історія “модернізації” у стислі терміни, а там – чуваки які за модернізацією сумують.

Продовжувати читання Про політичну волю і модернізацію

Полтавський облом. Як росіяни у шведів завойовані території купили

Дмитро Вовнянко
Дмитро Вовнянко

Ви знаєте ЧИМ для шведів закінчилася війна з Петром І? Тим що шведи дозволили пацакам території сучасних Ленінградської області, шматочок Карелії, а також Естонії і Латвії у себе… купити.

Я не жартую – почитайте умови Ништадтського миру. Після Полтави, після розгрому краси й гордості шведської армії, після голштинської катастрофи корпусу Стенбока, після поразки Фінської армії Армфельда (щира дяка швецьким всепропадлам – все писав про це), після того як російський флот вже піратствував на швецьких комунікаціях і швецькому узбережжі, шведи всього лише дозволили пацакам повернути собі практично всю Фінляндію і заплатити собі за всі територіальні збитки.

Продовжувати читання Полтавський облом. Як росіяни у шведів завойовані території купили

“Долгий век” на ПиМ

Светлана Самборска

На ПИМе вышла четвертая и последняя часть лонгрида “Долгий век”.

Это рассказ о взлете и падении Испании в 15-16 веках, о том, что несут для страны ( = для монархов и элиты по тем временам) “легкие” деньги, текущие рекой из колоний.

И о восхождении Голландии. О том, как “легкие деньги” империи становятся двигателем роста имперской провинции, каковой двигатель может вырастить провинцию так, что она заткнет за пояс метрополию.

Продовжувати читання “Долгий век” на ПиМ

Дивний збіг

Дмитро Вовнянко
Дмитро Вовнянко

Ти НЕ розумієш цих людей? Серця у тебе нема! Совісті!

Ти вдумайся, хіба можна так жити?

Людям – все гірше й гірше. Нащадки вільних козаків практично кріпаками поставали!

Де шукати правду? У судах? А хто там засідає? Ті, зі старих? Аж до самого верховного судді!..

Продовжувати читання Дивний збіг

Іронія долі зрадофіла

Дмитро Вовнянко
Дмитро Вовнянко

Справедливості задля. Поет Олександр Олесь, навколо поховання якого нині розвернулися такі пристрасті – був ще той зрадофіл. Позаяк Олесь був симпатиком Грушевського, Винниченка та Петлюри – про владу гетьмана Скоропадського, яка у 1918 р. розбудовувала в Україні економіку, фінанси та армію, Олесь відгукувався виключно в диапазоні від “критично” до “глузливо”.

Продовжувати читання Іронія долі зрадофіла

Про дострокове розірвання контрактів

Дмитро Вовнянко
Дмитро Вовнянко

Один мій знайомець колись підписав з новозеландською компанією трирічний контракт на роботу в Африці – на якихось копальнях. А пропрацювавши рік і 2 місяці вирішив той контракт розірвати – бо умови, які спершу видавалися гарними і привабливими, в умовах сонячної Африки приваблювати перестали. У компанії на те відповіли, мовляв, фіг тобі, золота рибка, контракт ти підписував у здоровому глузді, тож або вкалуй – або по суду здобудеш 0 з/п плюс штрафні санкції за збиток завданий твоєю відсутністю. Все за законом. Все згідно контракту.

Продовжувати читання Про дострокове розірвання контрактів

Полтавський облом. Як переможці ставилися до полонених

Дмитро Вовнянко
Дмитро Вовнянко

Від самого дитинства з літератури (звісно, російськомовної і made in USSR) я дізнавався, що Полтавська битва була ледь не прикладом шляхетного лицарського ставлення переможців до переможених. Ну там – банкет Петра І зі швецькими генералами зразу по закінченню битви, тости Петра за “своїх вчителів”, пам’ятник швецьким воїнам на Полтавському полі…

Продовжувати читання Полтавський облом. Як переможці ставилися до полонених

О том, как россия сделала Бандеру своим для украинцев

Джон Сміт
Джон Сміт

В день рождения Бандеры меня радует один хороший факт: он вышел за границы чисто западной Украины и стал своим по всей стране. И если для кого-то не стал героем, то стал не врагом. Причем для людей ранее аполитичных, которым в принципе теории украинского национализма никогда не были интересны. А еще интереснее – для украинцев не этнического украинского происхождения.

Продовжувати читання О том, как россия сделала Бандеру своим для украинцев

Кілька порад, як уникнути помилок столітньої давнини

Віталій Гайдукевич
Віталій Гайдукевич

От вони і почались – 4 роки звитяжних і сумних ювілеїв.

100 РОКІВ ПРИРЕЧЕНОЇ ДЕРЖАВИ

Сьогодні одразу кілька людей задали питання – так, а що це за помилки столітньої давнини, що їх життєво важливо не повторити зараз? Напевно грунтовніше можуть дати відповідь науковці, вислювлю своє враження… Можливо не щодо помилок, бо там хмара, а скоріше порад, з огляду на помилки, котрі були

Продовжувати читання Кілька порад, як уникнути помилок столітньої давнини