І ще раз про мову.

Константин Нескоромный
Костянтин Нескоромний

Зрозуміло що черговий “мовний срач” інспірований агентурою “з-за порєбріка” та гаряче підтриманий деякими нашими громадянами. Мов мова окупанту, пригнічення і тд.
В мене просте бачення:

1. Мова на якої людина звикла розмовляти з дитинства – не є ознакою патріотизма.
Ознакою патріотизма є виключно справи, та громадянська позиція.

2. Україна вільна країна, і людина має беззаперечне право користуватися будь-якою мовою якою забажає.

3. Державна мова може бути тільки одна – українська.

4. Все навчання, ТБ, фільми – мають бути українською мовою, при можливості обирати додаткове вивчення будь якої мови, та можливість купляти контент іншіми мовами.

5. Квоти на український виконавців – мають зберігатися.

Мені байдуже:
1. Якою мовою йде наказ на знищення ворога

2. Якою мовою спілкуються наші воїни

3. Якою мовою проштовхується закони по реформуванню армії, економіки, і тд

4. Якою мовою намагаються зруйнувати мою країну

Але при цьому є люди котрі грають в ігри фсбшніків, при тому купляють контрафакт, користуються російськими сервісами бо дешевше, вкладають гроші у російські банки, не хочуть думати, навчатися , працювати та дивуються чому вони не стали жити краще.

Мене бентежить не мова, а йолопи, котрі як і 100 тому не готові думати про важливі речі, про країну, а хочуть тільки щоб усе було добре та всюди шукають винних.

Через 30-40 років, взагалі не буде питання про мову. Але якщо ми зараз програємо – не буде української мови.

Бери ответственность и меняй систему!

Сделай сам или ничего не изменится

Навеяно дискуссиями по поводу «зубожілого народу» и тарифов. Продовжувати читання Бери ответственность и меняй систему!

3 года…

Ноябрь 2013 года. 29.11.2013 я в больнице скорой помощи после ДТП. Начинают свозить детей, в наручниках, с поломанными руками. Куча ментов. В приемном отделении на полу кровь, много крови… Шьют прямо в приемном отделении… 18.02.2014, мой день рождения – мрак. Казалось – это судный день. 19.02.2014 в больнице на Красном хуторе, не поверите, но с Кужель, отстаиваем привезённых в больницу ребят. Становимся стенкой перед машиной, ребята протыкают колеса…

Продовжувати читання 3 года…

Первый национальный: нищета и блеск грантоедов

По версии телеканала Первый Национальный, откуда на днях пафосно ушёл Зураб Аласания, Виталий Шабунин является “неймовірним українцем”, достойным отдельного документального фильма. Более того, именно фильм о нём выйдет первым в этой серии.

Продовжувати читання Первый национальный: нищета и блеск грантоедов

Аласания – печальные итоги. Только факты и цифры.

Простите, что не попадаю в общий хор страждущих “Зураб, не уходи!”, все эти оценочные суждения, добытые из пальца, меня мало волнуют.

Лично меня интересуют только цифры. Потому что на этих цифрах можно строить аргументацию, их можно оспаривать, тут возможна дискуссия и тут можно делать выводы. Продовжувати читання Аласания – печальные итоги. Только факты и цифры.

Испорченый телефон и пропаганда на смерти

Хотів би поговорити не про фрагментовану тварину і не про відправку фрагментів на перегній, а про пропаганду, що основана на цій події.

Подивіться уважно на фотки цього дійства в Донецьку.
Хто на цих фотках? – В основному люди працездатного віку.
Що повинні робити люди працездатного віку о 9 годині робочого дня? – Бути на роботі, заробляти гроші, годувати сім’ю. Продовжувати читання Испорченый телефон и пропаганда на смерти

Не стоит кричать о том, что не понимаешь и не знаешь наверняка

Зі святом Вас, пане Головнокомандувач!

Можете вважати цей пост вірноподданичеським зализом – ви знаєте за якою адресою я посилаю всіх, хто надто голосно печеться про свою незалежність (певно – бо в душі самі лишилися кріпаками).

Продовжувати читання Зі святом Вас, пане Головнокомандувач!

Давайте поговоримо про вік. Про вік сучасної української нації.

Давайте поговоримо про вік.

Ми, за останні три роки, перестали бути дітьми. Адже як себе поводять діти? Вони безтурботні, повністю залежні від батьків та живуть за їхні кошти, вони мало що знають та розуміють, великий зовнішній світ для них майже повністю закритий та найбільш їх цікавлять оточуічи друзі. Вони багато бавляться, не слухають батьків та дорослих, познають світ через навчання, не мають жодних зобов’язань крім робити уроки та лягати вчасно спати. Продовжувати читання Давайте поговоримо про вік. Про вік сучасної української нації.

Ад

Ад – это люди, не способные связывать два обрывка нити, протянутой сквозь их собственную жизнь, распустившуюся от случайной зацепки.

Ад – это Н-а. Вот здесь она тычет мне в сухую щель увядших моих одноклассников ссылки на “а теперь уже окончательные доказательства того, что весь Холокост этот выдуман”… Вот здесь она мне предлагает возбудиться на интервью какого-то раввина австрийского, который не верит в Трагедию. Вот здесь она теребит меня за статистику с логикой.

Продовжувати читання Ад