Малюк і хейтери
Я не зміг взяти участь у повноцінній дискусії під своєю статтею про український автомат “Малюк” – викладав я її в той день коли спілкувався з тиловиками, а читав на день другий, переважно в місцинах де був дуже паршивий Інет (в автобусі між Київщиною і Сумщиною). Тож спробую відповісти зразу на всі закиди.
***Булл-пап – це зброя для штурмови груп – навіщо вона всій армії?***
Повторюю у сотий раз для тих кого в дитинстві не навчили читати. Творці Малюка зберегли від Калаша і довжину ствола (!), і боєприпас (!!) і ударно спусковий механізм (!!!). Стрілецькі якості “Малюк” показує такі самі які штатний Калашніков – їх нема з чого показувати менші.
Переваги Малюка у компактності.
***Навіщо Малюк армії, якщо є штатний Калашніков?***
При всій моїй любові до АК-74, прийнятого на озброєння в 1978 р. за той час життя пішло далеко вперед і умовам сучасної війни він явно не відповідає. У всьому світі зброю модернізують і пропонують військовим. В Україні – теж. Розробка Малюка – виключно ініціатива фірми “ІнтерПроІнвест” державні кошти там поруч не ходили.
Які претензії до Калаша? По-перше – розмір.
В бою ви постійно пірнаєте в окоп (від осколків) і висувуєтеся назовні. Ви висовуєтеся з-за рогу і ховаєтеся назад. Ворушити при цьому метровим веслом, яке ТРЕБА тримати ДВОМА руками – кайф сумнівний. Малюк ви можете утримувати одною рукою з прикладом на плечі.
Коли ви доглядаєте машини на блоку вам треба іти до машини, або з автоматом з патроном в патроннику (перспектива – поранений мирний мешканець), або по уставу – патрон в магазині, автомат на запобіжнику (тоді вимаєте перспективу загинути через секунду, якої вам не вистачило аби дослати патрон). Робили ще так – патрон в патроннику, а автомат на запобіжнику. Або – автомат на одиночному вогні, а патрон в магазині (треба потягнути затвор). У всіх цих випадках вам потрібна секунда-дві аби бути готовим стріляти – а їх може не бути.
Мене прикордонники ще влітку 14-го питали: “А по Тавору нічого не чути? Буде? Бо з цим веслом…”
Конструкція Малюка дозволяє тримати перемикач режимів на потрібному режимі стрільби, патрон у патроннику, а запобіжник скидати вказівним пальцем – тим самим, що натискає спусковий гачок, не знімаючи руки з рукояті.
Різницю відчуваєте?
***Калашніков – вчорашній день”.
Механізм використаний в Калашнікові використовує весь світ. Різниця в дизайні.
Модифікації Калашнікова виробляють Польща, Болгарія, Фінляндія (Valmet Rk-62), Ізраіль (Галіль), ПАР (Vektor R4), Китай, тощо.
Ідіоти мабуть…
***Калаш – совок! Треба переходити на патрони НАТО***
Версія Малюка під патрон НАТО існує. Але хотів би пояснити диванним стратегам.
На війні важить не тільки якість зброї але й вчасне забезпечення боєприпасами. Жодна армія світу не переозброювалася так, що зараз забрали все старе озброєння а завтра привезли нове. Перехід на новий патрон ОБОВ’ЯЗКОВО означає різносортицю набоїв. Ми ВЖЕ маємо її увигляді патронів 5,45 до АК-74 і 7,62 до АКМ/АКМС. І вже маємо ситуації коли в частинах де є і те і те, частина стволів мовчить, бо одних набоїв хоч залийся, а інших нема як таке.
Нам ще й третій тип набоя потрібен – расово правильний натівський? Скількома життями ми мусимо заплатити за цей кайф?
Переходити на патрон НАТО під час війни я вважаю ідіотизмом і ви не переконаєте мене ніколи.
І наостанок. Є такий журналістський прийом від хейтерів – свідомо припутитися в тексті помилки, аби ті хто прийшли не здобувати інфу, а топити – зразу збіглися на ню. Я несвідомо переплутав розташування режимів вогню на АК – випадково сталося. Але хейтерів ця помилка вичислила зразу.
Мабуть – таки треба буде застосовувати в майбутньому.
