Міністр чи голова колгоспу?

Голову колгоспу можна вивезти до Англії і вдягнути в костюма, але голова колгоспу завжди по своїй суті буде залишатися ним. Це я про міністра фінансів, який завтра ймовірно стане “технократом”, “антикорупціонером”, “реформатором” більшим за Пашиняна та Саакашвілі разом взятих.

В політиці та на високих державних посадах є місце для срачів, конфліктів, взаємних звинувачень і всього іншого. Це нормально.
Але не нормально, саботувавши реформи в підпорядкованій тобі податковій і митниці, нести пафосну х*ю, розказуючи, що ти великій патріот, який бореться з “гречкою” у вигляді державних субвенцій регіонам. Особливо ненормально це звучить в контексті того, що в бюджеті, який розробляв пан міністр, такої “гречки” регіонам було виділено 37,8 млрд. грн., зокрема 5 млрд. грн. по програмі, проти якої зараз протестує пан міністр.

То що ж виходить? Пан міністр сам себе визнав політичним корупціонером, роздавачем гречки, і визнав нецільову розтрату в розмірі 5 млрд. грн., внаслідок чого має сісти в тюрму.

А ще це говорить про те, що пан міністр, отримавши таку велику посаду, так і не виріс з орієнтирів манясвіту голови колгоспу та не здатен на професійні дискусії, обмежившись ситуативним маніпулюванням на “популярну” тему “антикорупційного” псевдопатріотизму.