Андрій Парубій взяв участь в урочистостях з нагоди річниці Конституції Литви у Вільнюсі (фото, відео)

«Україну, Литву і Польщу поєднують не тільки спільне історичне минуле, традиції і культурна спадщина, а й послідовне прагнення наших народів жити у сучасній, демократичній європейській родині», – Голова Верховної Ради України А.В.Парубій

Голова Верховної Ради України А.В.Парубій взяв участь в Урочистому засіданні Сеймаса Литовської Республіки 3 травня 2018 року у м.Вільнюс з нагоди відзначення історичного свята – річниці Конституції 3-го Травня.

Виступаючи перед литовськими парламентаріями, Андрій Парубій нагадав, що ця Конституція стала надзвичайною подією не лише для одного регіону, а й для усієї Європи. «Адже це була Конституція, першою затверджена на європейському континенті і другою після Сполучених Штатів Америки. Це знакова подія для усієї Європи, яка демонструє повагу до свободи і повагу до рівності», – наголосив він.



Голова Верховної Ради нагадав, що Україна мала непросту історію, тисячоліттями виборювала свою незалежність, будуючи свої цінності, та завжди стояла на передовій, відбиваючи натиск і атаки ззовні. Він також нагадав, що 100 років тому і Литва, і Польща, і Україна, і інші народи боролися за свою незалежність від Російської імперії, під якою б назвою вона не існувала. «Ми спільно стали на захист своєї ідентичності і спільно стали у боротьбі за свою державність, 100 років тому майже водночас і Україна, і Литва проголосили свою незалежність і розпочали шлях своєї новітньої історії до незалежності, – сказав він, жалкуючи, що «тоді пощастило не всім і Україна не змогла утримати своєї державності і не змогла встояти під ординським московським натиском». «Ціною тому було великі трагедії – голодомор, великі репресії української інтелігенції. Але ми чекали того дня, коли знов зможемо відновити свою незалежність, коли знов зможемо проголосити власну незалежність», – наголосив А.Парубій.

За словами Голови Парламенту України, маючи давню спільну історію, досвід безконфліктного перебування в єдиній державі Гедиміна та Вітовта, що особливо важливо у контексті сучасних подій, «ми, спільно, вже не один раз перемагали різних загарбників зі сходу». А.Парубій нагадав і про славну битву проти ординців на Синіх Водах восени 1362 року, коли військо очолював Ольгерд Гедимінович, і знамениту битву під Оршею, коли понад 500 років тому, у вересні 1514 року, литовсько-польсько-українське військо під проводом Волинського Князя та Великого Гетьмана Литовського Костянтина Острозького розбило московське військо.

Голова Верховної Ради підкреслив, що наприкінці 80-х – на початку 90-х років минулого століття українці «із захопленням і надією дивились на литовців: «Ваші дії і вчинки були дороговказом для нас». А.Парубій нагадав, що між литовським «Саюдісом» і українським Рухом був постійний щільний контакт: «Тоді я, будучи юнаком, дуже часто курсував між Вільнюсом і Львовом, перевозив літературу, газети, переймав досвід боротьби за незалежність. І тоді ми перемогли!».

Голова Українського парламенту зазначив, що загроза російської агресії і імперського духу Російської Федерації, яка прагне повернути народи, що борються за свою незалежність, не минула. Україна кожного дня відчуває на собі цю агресію: «Доля нам дала випробування – захищати свою незалежність, як наші діди і прадіди». У цих умовах, підкреслив А.Парубій, і Литва, і Польща – залишаються нашими найбільшими і надійними союзниками, оскільки розуміють, що українські воїни захищають не лише Україну, а весь європейський простір. «Якщо не втримається Україна, наступний удар буде нанесений по будь-якій іншій країні, – сказав він. – Коли ми разом, між нами немає непорозумінь, ми забезпечуємо безпеку не лише регіонального простору – ми забезпечуємо безпеку і усього європейського континенту».

А.Парубій високо шанує спільну бригаду Україна-Польща-Литва, яка «нагадує про спільну історію і підкреслює єдність наших народів у прагненні до свободи і прагненні до захисту нашої гідності і державності». Він відмітив велике значення діяльності Міжпарламентської асамблеї Україна-Польща-Литва, яка демонструє глибокий зв’язок між країнами. «Нас об’єднує наше спільне прагнення до європейського майбутнього. Для нас залишається надзвичайно важливим членство України в НАТО, членство України в ЄС і долучення до європейського простору, саме на якому Польща і Литва творили свої цінності. Я переконаний, що у своїй боротьбі, яку веде Україна, ми отримаємо перемогу. Імперія не може бути сильнішою від прагнення народів до свободи і гідності. Впевнений, що у цій боротьбі будемо поряд завжди відчувати надійне плече Литви і Польщі. Непереможні ми тоді, коли разом. І успішні тоді, коли разом. І вільні тоді, коли разом», – підкреслив Голова Верховної Ради України.

Довідково: Конституція 3 травня 1791 року (Ustawa Rzadova) була ухвалена Сеймом як спроба реформувати державу в умовах загострення внутрішньо- та зовнішньополітичної кризи Речі Посполитої.

Традиції шляхетської демократії заважали консолідації суспільства та зміцненню держави. Річ Посполита потерпала від корупції, шляхетських виступів («конфедерацій») та народних повстань (наприклад, Коліївщина 1768-1769 років). На момент ухвалення Конституції 1791 року держава була настільки ослабленою, що сусіди активно втручалися у її внутрішні справи та навіть анексували значні території. Зокрема, ще 1772 року Прусське королівство, Російська та Австрійська імперії провели так званий Перший поділ Речі Посполитої.

Конституція повинна була замінити традиційний лад сучасною конституційною монархією з дієвим державним апаратом та впливовою центральною владою. Чимало положень Конституції долали станову нерівність та запроваджували демократичні принципи. Акт зрівняв у деяких політичних правах дворян і міщан, а також проголосив опіку держави над селянами, пом’якшивши соціальне пригноблення кріпаків (кріпаками була більшість тогочасного населення Речі Посполитої). Стаття І Конституції затверджувала римо-католицьку конфесію панівною релігією, однак гарантувала віротерпимість щодо інших конфесій. Більшість українського населення Речі Посполитої того часу були греко-католиками та православними.

Українці Речі Посполитої на момент ухвалення Конституції 3 травня складали більшість населення у чотирьох воєводствах: Київському, Волинському, Подільському та Брацлавському. Значна частка населення прилеглих до цих воєводств територій Речі Посполитої також була населена українцями. У складі Речі Посполитої того часу не існувало автономних українських (козацьких) утворень. Україна та українці не згадуються у тексті Конституції 3 травня 1791 року.

Конституція діяла менше 19 місяців та була скасована внаслідок російської агресії. У 1795 році, внаслідок Третього поділу Речі Посполитої, ця держава припинила своє існування. Тим не менше, Травнева Конституція мала важливе символічне значення для національних рухів польського і литовського народів періоду бездержавності. Цей акт вважається першою конституцією в Європі і другою в світі (після Конституції США 1787 року).

Джерело

 

«Спільне минуле має допомагати будувати майбутнє, спільне наших народів і вільної Європи», – Голова Верховної Ради Андрій Парубій

Голова Верховної Ради Андрій Парубій, перебуваючи з візитом у Литовській Республіці (м. Вільнюс), взяв участь у спільному брифінгу спікерів України, Польщі та Литви.

А.Парубій подякував за запрошення на цей важливий захід, привітав присутніх з річницею Конституції 3 травня і наголосив, що, згадуючи історію, маємо думати про сьогодення і завтрашній день. «Коли наші народи були разом, ми забезпечували мир і безпеку, прагнення до демократії, свободи і гідності», – сказав він, зауваживши, що сьогодні перед Литвою, Україною і Польщею стоять ті ж самі виклики. На переконання Голови Верховної Ради, ці виклики є найгострішими перед Україною та у тих регіонах, що мають спільний кордон з Російською Федерацією, де держави найбільше відчувають гібридні загрози у всіх сферах.

Україна, у першу чергу, відбиває мілітарну агресію, але небезпечні дії проводяться Російською Федерацією у сфері енергетичної безпеки, у сфері інформаційної, економічної, кібербезпеки – у всіх сферах, де відбувається атака на Європу і всі народи. У цьому контексті А.Парубій зазначив, що є прихильником більш тісної регіональної співпраці, і наголосив на важливості Міжпарламентських асамблей. У якості прикладу він назвав успішну спільну роботу МПА Україна-Польща-Литва і важливим кроком – на прикладі цієї успішної роботи – створення найближчим часом МПА Україна-Молдова-Грузія як країн, що «мають спільні окуповані території, загрози і спільні критерії європейського партнерства». Він також висловив переконання, що і Литва, і Польща докладуть зусиль на допомогу у створенні цієї асамблеї та поділяться своїм досвідом. «Ми повинні творити і реалізовувати разом спільні ініціативи», – сказав А.Парубій, нагадавши про підписання листа спікерами шести країн про неприпустимість будування проекту «Північний потік-2», що продемонструвало однаковий спільний підхід і розуміння енергетичної небезпеки з боку РФ для тиску на Європу і поширення свого впливу.

Історичні аспекти, на думку Голови українського Парламенту, не повинні вносити непорозуміння між країнами і народами. «Ми маємо знаходити такі історичні події, як сьогоднішня, про створення першої в Європі Конституції, які об’єднують наші народи, які роблять нас сильнішими. Спільне минуле має не стояти між нами, а допомагати будувати майбутнє, спільне для наших народів і вільної Європи».

У брифінгу взяли участь: Спікер Сеймаса Литовської Республіки Вікторас Пранцкєтіс, Голова Верховної Ради України Андрій Парубій, Віце-Маршалек Сейму Республіки Польща Беата Мазурек та Керівник депутатської групи Сеймаса Литовської Республіки Андрюс Кубілюс.

Голова Верховної Ради України А.Парубій також взяв участь у Церемонії Підняття Державних Прапорів Литовської Республіки, Республіки Польща та України на площі Незалежності у м. Вільнюс.

Джерело

Share

WP Facebook Auto Publish Powered By : XYZScripts.com
Social media & sharing icons powered by UltimatelySocial