Живильне середовище корупції

Корупція… Це такий страшний багатоголовий звір. Корупція з’являється тому, що серед нашого чудового, прекрасного народу з’являються погані люди, корупціонери. Вони пролазять на відповідальні посади і починають красти.

Подолати корупцію можна. Для цього потрібно, щоб погані люди боялися. Потрібно ловити корупціонерів і вішати їх на площі. Або розстрілювати. Он в Китаї ж розстрілюють! Ну, добре, саджати в тюрму на десятки років. Можна особливо не розбиратися, якщо чиновник – то точно краде.
Ще краще подолати корупцію можна, якщо поміняти всіх чиновників. Поміняти нечесних на чесних. Найкраще всього – на генетично чистих українців. Василь Трохимчук чи Микола Поліщук точно не будуть корупціонерами. Тут я, здається, трохи протирічу першому абзацу, але то нічого.

Є ще один чудовий рецепт побороти корупцію. Потрібно поміняти бариг на реформаторів. Корупціонерів – на борців з корупцією. Це точно має спрацювати!

Ну, все, здається, рецепти закінчилися. Прихильники Свободи, ПС, Міхеїла Саакашвілі, Ляшка та Віталі Шабуніна далі можуть не читати. Починається нудна філософія з діалектикою, а це точно не для них.

Є такі дрібні мушки, дрозофіли. Якщо в хаті тепло, і десь завалялося підгниле яблуко – вони миттєво з’являються і дуже швидко розмножуються. Можна бігати за ними з тапком і бити десятками, а вони все одно з’являються хмарами. І вивести їх можна, тільки знайшовши та викинувши гниле яблуко.

Корупціонери – це ті ж дрозофіли. Вони обов’язково будуть множитись, якщо для них є живильне середовище і комфортні умови існування. Це людська природа. Можна їх вішати, саджати, міняти поганих на хороших – все одно їх буде хмара, допоки буде кормова база для них. Допоки не познаходимо і не повикидаємо гнилі яблука.

Що є живильним середовищем для цих дрозофілів?
Що є кормовою базою для корупціонерів?
Відсутність чітких правил.
Непрозорість процесів.
Покров таємниці.
Приховування інформації.
Все це дає чиновнику можливість приймати рішення щодо величезних державних або приватних матеріальних ресурсів чи життєво важливих людських інтересів, які залежать від особистого (оплаченого) бажання чиновника. Це і є живильне середовище корупції. Гнилі яблука для дрозофіл.

Зменшити рівень корупції реально можна лише двома шляхами:

1. Ліквідуючи кормові бази для корупції – і це найголовніший шлях;
2. Роблячи неправомірно отримані доходи токсичними для корупціонера.

Яким чином можна ліквідувати кормові бази корупції?

1. Виявленням і висвітленням в суспільстві найбільших (для початку) кормових баз для корупції. Це:
   – сфера енергетики,
   – видобування природних ресурсів (газ, ліс, бурштин),
   – держпідприємства,
   – сфера держзакупівель,
   – ринок землі,
   – митниця,
   – податки,
   – приватизація держвласності,
   – ЗСУ,
   – правоохоронні органи,
   – зловживання в банківській системі,
   – система охорони здоров’я
   та інш.
2. Системним аналізом існуючих у цих сферах корупційних схем.
3. Досягненням максимально можливої прозорості процесів у цих сферах.
4. Встановленням чітко прописаних правил прийняття чиновником рішень.
5. Введенням електронного урядування, максимальної комп’ютеризації, перенесення всіх можливих бюрократичних процедур в інтернет.

Для мене наочним прикладом подолання кормових баз корупції на рівні повсякденного життя є:

• Введення системи ЗНО (незалежного оцінювання) для випускників шкіл. З введенням цієї системи корупція при вступу до вишів практично звелася до 0 – простим прописанням чітких правил + автоматизацією (комп’ютеризацією) процеса.
• Ще один приклад – реформа МРЕО, де зараз все чітко та прозоро, де також діяльність чиновника зводиться до автоматичного виконання прописаних правил.
• Ще приклад – ЦНАПи (реєстрація підприємця, отримання паспортів, довідок тощо). Чітко організований, прозорий процес + комп’ютеризація. Засохли фірмочки «племінників» директора ОВІР, паспортних столів тощо.

Чітко прописані правила, чітка організація процесу, прозорість, комп’ютеризація – і корупція зникла, мов роса на сонці. І не треба вішати і розстрілювати.

Саме цим – системним аналізом корупційних ризиків в найбільших (для початку) галузях, встановленням чітких, однозначних правил, створенням законопроектів для закріплення цих правил, забезпеченням максимальної прозорості та публічності державних процесів, автоматизацією їх, комп’ютерним обліком – і повинні НАСПРАВДІ в першу чергу займатись антикорупційні ГО та антикорупційні державні структури типу НАЗК.

Однак не все в житті можна описати чіткими правилами та автоматизувати. Наприклад, діяльність правоохоронної системи, роботу слідчих, прокурорів тощо. Саме тому потрібен п.2 – зробити неправомірно отримані доходи токсичними для корупціонера.

Для цього потрібні:

1. Контроль доходів/видатків чиновників;
2. Потрібно, щоб в разі викриття корупційних дій чиновник багато і серйозно втрачав: гарну зарплату, зароблену роками пенсію, статки, соціальний статус, повагу оточуючих, отримував невідворотне кримінальне покарання;
3. Потрібна нульова толерантність суспільства до крадіїв і до крадійства взагалі, незалежно від його масштабів. Тому що неправильно казати «ВОНИ ТАМ крадуть». В наших умовах правильно казати «Ми крадемо».

Краде прапорщик підштаники і тушонку на складі.
Краде бармен, не доливаючи 20 г горілки.
Краде менеджер відділу поставок, укладаючи договори «за відкат».
Краде менеджер відділу продажів, граючись з цінами.
Краде бізнесмен, не оформлюючи найманих працівників.
Краде неоформлений найманий працівник, отримуючи допомогу по безробіттю.
Краде власник великого бізнесу, виводячи прибуток в офшор.
Краде призовник, купляючи липову довідку, і лікар, який цю довідку надає.
Краде євробляхер, що катається на авто без розтаможки.
ВОНИ ТАМ – це ті ж самі МИ, які просто мають більше можливостей вкрасти. Помістіть дрібного менеджера відділу поставок чи євробляхера на високу державну посаду і він зразу з «МИ тут зубожіємо» перетвориться на «ВОНИ ТАМ крадуть».

І от якраз в питанні ліквідації кормових баз корупції за останні 4 роки здійснені справді системні, послідовні, серйозні кроки. Робота ця важка та невдячна, не має великого розголосу і не дає політичного піару. Дії ці викликають шалений опір. Люди багаті, люди з великими можливостями, з власними ЗМІ, телеканалами та приватними арміями «патріотов» втрачають кормушки, з яких годувалися роками та десятиліттями. Не дивно, що саме ці люди організовують інформаційні кампанії, вкиди, звинувачення, ходи, мітинги, лєворуції та імпічменти.

Що зроблено за останні роки в питанні зменшення кормової бази корупції?

• Першим кроком було підписання П. Порошенком ще в найтяжчому 2014 році низки антикорупційних законів. Це закони “Про Національне антикорупційне бюро України”, “Про запобігання корупції”, “Про засади антикорупційної політики в Україні (Антикорупційна стратегія) на 2014-2017 роки” та “Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо визначення кінцевих вигодоодержувачів юридичних осіб та публічних діячів”.
• Найбільшим джерелом корупції, на якому робилися мільярдні статки, на якому виріс справжній монстр нашої політичної корупції, яке було основою залежності України від РФ, були поставки газу з Росії, цінові ігри на цьому. Україна перестала закуповувати газ в Росії, ми отримуємо його з Європи за чітко визначеними ринковими цінами. Також припинені цінові ігри з газом на внутрішньому ринку, шляхом встановлення ринкової ціни на газ. В електроенергетиці славнозвісна формула Ротердам+ насправді теж є спробою встановити правила ціноутворення на ринку. Не дивно, що ці зміни, які позбавили деяких політиків мільярдних прибутків, викликали шалену критику і всеукраїнський «плач по тарифах».
• «Нафтогаз» вперше став прибутковим (після звільнення з-під контролю Коломойського). Згадаймо епічну битву 2015 року за «виковирювання» з управління «Укрнафтою» людей Коломойського, яких було заведено в правління за дорученням Ю.Тимошенко.
• Відкрито всі реєстри Міністерства юстиції.
• Закон про публічні закупівлі. В сфері держзакупівель діє система PROZZORO.
• Значно зменшена корупція в податковій сфері, введена автоматична реєстрація податкових накладних.
• Перебудовується система постачання ЗСУ, в МО прийшла команда волонтерів, вводяться стандарти НАТО.
• В банківській сфері ліквідовано десятки банків, що не відповідали вимогам НБУ, проведена чистка банківської системи (що викликало шалену атаку на Гонтарєву). Націоналізовано Приватбанк, з якого виводились гроші вкладників, і який готували до штучного банкрутства, що потягло б за собою обвал фінансової системи України.
• Перебудована патрульна поліція, регламентовані дії поліцейських, проводиться відеофіксація їх дій. Відкрито реєстри карних справ.
• Введене електронне декларування доходів чиновників, контроль їх видатків.
• Прийнято закон “Про приватизацію державного і комунального майна”, де прописані чіткі та прозорі правила приватизації, відкритий, прозорий конкурс з використанням інтернет-майданчиків.
• Проведена децентралізація, що дозволило повернути місцевим громадам кошти, які непрозоро розподілялись раніше на рівні центральних органів влади.
• Повернуто державі Укртелеком.
• Нові закони про нотаріат, які ініціювала команда Президента Петра Порошенка, вступили в дію і не дають збагачуватись депутату Дерев’янко. Тому негайно потрібно було ІМПІЧМЕНТ.
• Україна стала першою серед європейських країн, яка підписала меморандум щодо приєднання до глобального реєстру бенефіціарів. Створення такого реєстру завдає відчутного удару по корупції в світовому масштабі. Відтепер нашим корупціонерам значно важче буде відсидітись в Європі чи в теплих краях.
• Україна є першою країною на теренах Європейського Союзу, яка на рівні закону встановила обов’язок для всіх без винятку компаній вказувати кінцевих власників бізнесу.
• З початку цього року за участі Міністерства юстиції було реалізовано низку важливих ініціатив, які стосуються послуг у сфері реєстрації та будівництва.

Перелік можна продовжувати.

Це не значить, що корупцію подолано. Проблеми з корупцією є і вони будуть завжди – така людська природа, яка для нас, українців, обтяжена нашою історією, віковим існуванням під тягарем східної орди, 70-ма роками «совєцького» устрою, відсутністю сталого громадянського суспільства.

Але за останні роки зроблені РЕАЛЬНІ, СИСТЕМНІ кроки по зменшенню корупції, які не робилися ніколи в історії України.

Дехто не хоче їх бачити. Бо тема корупції – дуже зручна тема для отримання політичних дивідендів, боротьби за владу. Вічні «борци с корупціонєрамі» заробляють на цьому реальні капітали, купують квартири та будують будиночки, продукуючи багато галасу та піару. Замінюючи при цьому лише обличчя біля кормових баз.