Коли Британія була велика

Дмитро Вовнянко
Дмитро “Калинчук” Вовнянко

Нинішні проблеми Британії з Москвою не нові. В Росії вже правила попередня версія Путіна, яка в закріпаченій і відрізаній від світу країні (не те що селянину – дворянину виїхати за бугор було цілою проблемою) намагалася збудувати сакральний «Третій Рім». Мова про царя Миколу І – того самого, якого сучасники охрестили «жандармом Європи», і за сатиру на якого Тарас Григорович мусив милуватися безкрайніми краєвидами Казахстану.

В гонитві за примарою «Третього Риму» цар Микола вв’язався у війну з Туреччиною – давня російська параноя про опанування Константинополя. Але ці плани ставили під загрозу торгівельні інтереси Англії в Туреччині та у Персії. Британія вирішила, що пора ставити на місце цю «лісопильню» (головною експортною одиницею Росії тоді був ліс – «бензоколонка» буде попереду), уклала угоду зі своїми довічними ворогами французами (ті воліли реваншу за поразку Бонапарта) і об’явила Росії війну, яка ввійшла в історію як «Кримська».

За звичкою маніпулювати фактами штибу «наших загинуло більше – значить війну виграли ми», Росія доклала неймовірних зусиль, аби довести що Кримська війна завершилася ледь не в нічию. Ну, Британія ж російську територію не захопила? Отож!



Насправді, британці виконали практично всі свої задачі.

Англійський флот тупо заблокував російські порти з моря (Петербург, Архангельськ, Миколаїв, Херсон і Одесу) і для експортнозалежної Росії взагалі вирубив зовнішню торгівлю. Навіть хутро з Аляски росіяни на материк завезти не могли – біля Петропавловська чатували британські кораблі. Результат не забарився – Росія влетіла на 800 мільйонів тодішніх рублів одних тільки військових витрат, після чого наступні 14 років вона жила в борг і мусила продати Аляску Сполученим Штатам.

Друга мета Британії – прибрати Росію з Чорного моря, також була виконана. Наступні 15 років Росія не мала на Чорному морі жодного військового корабля.

І головне – до самого свого зникнення у 1917 р. Російська імперія проти Британії тявкнути не наважувалася. Навіть знаменита кіплінговська «Велика гра» відбувалася переважно на рівні шпигунських інтриг.

Бо проти Росії дієві от тільки такі методи. Бо тоді в Лондоні знали, єдиний знак «Стоп», який розуміють в Росії, – це бетонний блок поперек дороги.

Отруєння людей на території UK зупинити може не висилка дипломатів, а дії в діапазоні від повної заборони росіянам в’їжджати в Британію до бомбардування авіацією НАТО дачі Путіна.

Цікаво, що сказали б зараз про Терезу Мей англійські прем’єри Абердін, Пальмерстон, а зрештою, сама королева Вікторія?

Тоді Британія була справді Велика. Нині великим доведеться ставати нам.

Зрештою, вибору ми не маємо.

Share

WP Facebook Auto Publish Powered By : XYZScripts.com
Social media & sharing icons powered by UltimatelySocial