Чи переоберемо Раду достроково?

Богдан Карпенко

Спостерігаючи раптову паніку популістів з Самопомочі та БЮТ, котрі нонстоп вимагали перевибори, а тепер верещать, що перевиборів не потрібно.

Початок 2016 року:
у нас стояло на черзі багато невідкладних проектів, Саак знаходився на піку об’єднання популістичних сил, популярність ідіотських гасел та закликів до простих рішень була на максимумі, у той період у нас би з ВРУ вибили НФ, який якраз голосував за потрібні країні рішення, і замінили би його на мікс з грантових та лобістів Курченка, що заблокувало б роботу Ради через неможливість створення державницької коаліції.

Початок 2018 року:
питання землі дана Рада не вирішить, аудитора Ситнику дана Рада не призначить, АК суд особисто я не підтримував і не підтримую. Опозиція зараз розбита і зайнята внутрішніми чварами, а популістичні ЛОМи опозиції повтрачали довіру аудиторії через зловживання маніпуляціями, постійну брехню та подвійні стандарти (сьогодні далеко не та ситуація з довірою до відомих популістичних спікерів та блогерів, котра була ще два роки тому). Окрім того у нас цілий табун бидла, яке, прикриваючись недоторканістю, відверто працює на РФ, не забуваючи при цьому одягати вишиванки.

Розумію паніку юльок та садових. Панікуйте. Перевибори сьогодні бачу дуже непоганою ідеєю, аби до виборів Президента розуміти, яка у нас ситуація, і чого варті всі ці соціологічні опитування імені Гриценка, Тимошенко, Мураєва та Ко, особливо враховуючи, що слабшою, аніж сьогодні, опозиція вже навряд чи буде, а сильнішою та об’єднаною через рік – може бути цілком реально. Ось такі думки.

Цікаво, чи дійсно є ідея таки переобрати Раду?

Автор