Ми схожі на звіра, що вирвався з пастки

Ми іноді схожі на звіра, що вирвався з пастки і весь свій біль та обурення направляє проти заліза капканів, а не на того, хто їх ставить.

Тому що боремося найчастіше з наслідками системних проблем, а не з їхніми причинами.
Зокрема, раз за разом повторюючи одну й ту саму помилку – довіряти свою долю несамостійній підставній “еліті” з бордів від одних й тих самих кукловодів, більшість яких “грязь Москви”.
І самі ж топимо тих, хто намагається вирватися з цього порочного кола.

Розумна людина сказала, що “третій Майдан” має статися біля виборчих кошиків – щоб подолати ментальний хаос і нарешті очистити еліту від мімікрії, лицемірства та парасюків.
Не зробимо – нема буде кого винити, навіть “сина Порошенка”.

Велика Ліна сформулювала:
“Я трохи звір,
Я не люблю неволю,
Я вирвуся – хоч лапу відгризу”.

І, очевидно, нам інформаційно та соціологічно готують необхідність рано чи пізно знову “відгризати собі лапу”.

Але нам треба врешті решт навчитися обходити пастки.
Щоб самим стати мисливцем.