Польща сильно наривається

Дмитро Вовнянко
Дмитро “Калинчук” Вовнянко

Який там польський закон про «бандерівську ідеологію»? Про що ви? Наші західні сусіди, схоже, вщент втратили береги і вже полізли у такі матерії, де можна нарватися «по-дорослому». Розгортається конфлікт Польщі з Ізраїлем, і все про те саме – про Другу Світову війну і Голокост.

У Польщі прийняли закон, який загрожує 3 роками неба у клітинку всім, хто застосує словосполучення «польські табори смерті» (ідеться ніби про нацистські концтабори на території Польщі) або заявить про участь поляків у знищенні євреїв під час Другої Світової війни. І зразу ж здобули «торпеду в борт» від Ізраїлю.

«Неможливо змінити історію, і не можна заперечувати Голокост» – заявив голова уряду Ізраїлю Беньямін Нетаньяху. МЗС Ізраїлю видав розгромну заяву, у якій зажадав відміни уже прийнятого закону.



Що так збурило Ізраїль? Очевидно – термін як раз «за заяву про участь поляків у знищенні євреїв». Євреїв по всьому світові така заява мусить до люті збурити – і тому є неабиякі причини.

Ідеться не тільки про обслугу нацистських концтаборів, серед яких поляки були – і немало. Справа не тільки в поляках, які служили в частинах СС (3-ї танкова дивізія СС «Мертва голова», 4-ї поліційна дивізія СС, 31-ї та 32-ї гренадерські дивізії СС – в полон тільки до Червоної армії в складі Вермахту та СС потрапили 60272 поляки, у тому числі 5 генералів, більше ніж офіційних союзників Гітлера італійців). Справа навіть не у «синій поліції», тобто польських поліцаях, яких на 1943 р. на службі Нацистського рейху перебувало 16 000 осіб (600 після війни розстріляні як військові злочинці), які толерантністю до євреїв, м’яко кажучи, не відрізнялися.

Подвиги штибу печерної юдофобії водяться ще й за головними борцями за польську незалежність – Армією Крайовою. Та ще й які подвиги!

Єврейський антинацистський рух у Польщі від дня своєї появи діяв цілковито окремо – спільних операції між загонами Бойової Організації євреїв (БОЄ) і Армією Крайовою практично не було. Причина – відверта юдофобія керівництва і більшості командирів Армії Крайової. Єврейські дослідники Голокосту в Польщі, власне, ніколи і не приховували, що загонам БОЄ доводилося воювати на два фронти – проти підрозділів німецьких нацистів і проти Армії Крайової. Дійшло до того, що аж ніяк не промосковській БОЄ легше було домовитися про співпрацю не з АК, а з комуністичною Армією Людовою (у червоних з юдофобією було полегше).

Від борців за незалежність Польщі не відставали і пересічні поляки – євреїв, які ховалися в лісах від нацистських карателів (а таких було до 50 000 людей), тим самим нацистам місцеве польське населення здавало залюбки. Так у Келецькому воєводстві частка зловлених нацистами євреїв один момент перевищувала 90%.

А тепер зважте. Чимала частка євреїв, що переїхали до Ізраїлю, переїхали з Польщі. Їхні дідусі й бабусі пережили все це і… ми знаємо, що от таке – не забувається. Прикиньте, як всі ці люди поставилися до погрози посадок за заяви «про участь поляків у знищенні євреїв»?

Нинішня польська влада затіяла дуже небезпечну гру. Ізраїль – не Україна, якою Варшава намагається помикати. Там на такі заяви реагують жорстко і «атвєткі» прилітають вельми суворі. На санкції від ЄС за свою судову реформу Польща вже нарвалася. Тепер вона ризикує нарватися на звинувачення у запереченні Голокосту та у… фашизмі.

Як там буде – подивимося. Цілком можливо, невдовзі ми казатимемо: «Так-так. Саме оці особи разом із Москвою звинувачують УПА у пособництві нацизму. А ви як думали?»


На фото – пам’ятник жертвам масового вбивства євреїв у селі Єдвабне у Білостоцькій області БРСР (тепер Польща) під час Другої світової війни, 10 липня 1941 р.

До недавнього часу на місці поховання євреїв стояв пам’ятник з написом, що тут поховані жертви, убиті німецькими фашистами. Зараз встановлено новий пам’ятник, на якому викарбувано напис: «Пам’яті євреїв вбитих і спалених». На урочистому заході його відкриття взяв участь Президент Польщі Александр Кваснєвський. Мешканці самого Єдвабного та офіційні представники польського костелу проігнорували захід; активним противником церемонії був місцевий парох. Мер Єдвабного Криштоф Ґодлєвскій, який у свій час активно підтримував спорудження меморіального знаку, був звільнений місцевою радою, та через вороже ставлення покинув містечко і виїхва із Польщі до США.

У липні 2001 року Президент Польщі Александр Кваснєвський та польська католицька церква офіційно попросили вибачення у єврейського народу за вчинений злочин.

Share

WP Facebook Auto Publish Powered By : XYZScripts.com
Social media & sharing icons powered by UltimatelySocial