Крути і «патріоти»

Дмитро Вовнянко
Дмитро Вовнянко

Чому нас учить пам’ять про Крути? Тому, що в січні 1918 р. у України не виявилося армії.

Хоча ще в листопаді 1917 р. в України армія була. Був 34-й армійський корпус генерала Скоропадського, який зупинив розагітований більшовиками Євгенії Бош 2-й гвардійський корпус, що наступав на Київ. Наступаючі частини масово роззброювали, заганяли у вагони і відправляли в Росію. Була київська залога на чолі з полковником Павленко, яка в тому самому листопаді придушила в Києві більшовицький бунт Пятакова. Були українізовані частини на фронті на кшталт Республіканського полку підполковника Болбочана та Гордієнківського полку полковника Петріва.

А вже в січні всього цього не було.



Скоропадський і Павленко були відправлені у відставку. Київська залога розбіглася по домівках, розкладена соціалістичною антивоєнною агітацією. Корпус Скоропадського замерз у вагонах. Частини на фронті не отримували наказів – на захист Києва вони прийшли практично з власної ініціативи. На захист України мали стати вільні козаки (вчорашні фронтовики), гайдамаки Волоха та Удовиченка і… київські курсанти. Всі. 2-га школа стала кістяком Куреня чорних гайдамаків, 1-а – пішла під Крути.

А хто був винний у такій ситуації? Винуватців можна назвати поіменно.

Це – голова генерального секретаріату ЦР Володимир Винниченко, який випустив із в’язниць київських більшовиків, наполягав на розпуску кадрового ще царського війська та видалення з армії «колишніх» офіцерів і генералів царської армії. Саме Винниченко відправив у відставку Петлюру, Скоропадського, Павленка, тощо.

Це – військовий міністр, цивільна особа Микола Порш, той самий, що підписав прямо під час війни наказ про розпуск кадрової царської армії і заміну її «добробатами» – народною міліцією. Саме через цей указ Україна лишилася без війська в піковий момент.

Це – командувач фронтом підполковник Капкан, авантюрист і прожектер, який з наближенням червоних з Києва просто втік.

Це – командувач Київською військовою округою штабс-капітан Шинкар, який так само зник з Києва і, з великою долею вірогідності, співпрацював з більшовиками. Натомість, умів гарно говорити «правильні» промови, і тим подобався Винниченку.

Характерно, що і Винниченко, і Порш, і Капкан, і Шинкар за рік валили владу гетьмана Скоропадського, бо:

  • він пан, поміщик і власник маєтку;
  • він скрізь розсадив колишніх;
  • він саботує реформу війська;
  • він гнобить патріотів;
  • він хоче злити Україну Москві.

За місяць саме частини гетьманської армії склали кістяк Дієвої армії УНР, яка у кривавих боях боронила державу Україна. Але хто про те згадував?

Не треба нічого вигадувати – історія давно написала нам всі потрібні підручники. Їх треба просто знати.

P.S. Щодо легендарного міфу студентів під Крутами. Цитую: «З’являються невеличкі групи «вояків» Студентського куреня – їх відіслано з окопів бо… вони не вміють навіть стріляти. Їм наказано охороняти станцію. «Юнаки» Військової школи тут же вчать їх стріляти» – сотник Степан Цап, мемуари. Здається, більш ніж влучно.

P.P.S Цей допис я написав рік тому. І повторюватиму стільки разів – скільки знадобиться. Допоки «патріоти», спекулюючи безумним популізмом, закликатимуть валити гетьманів.

Share

WP Facebook Auto Publish Powered By : XYZScripts.com
Social media & sharing icons powered by UltimatelySocial