Де гроші, Юль?!

Дмитро Вовнянко

Юлія Тимошенко винна Москві 405 мільйонів доларів!

Вслухайтеся в цю фразу! Винна ще з часів коли вона газом шахра… торгувала. Кинути пацаків на майже півмільярди баксів, звісно, не гріх – і я вже готовий був писати дифірамб і відкрите звернення до міністра оборони, аби Леді Ю нагородили хоча б грамотою (як Станко-везу-пацаків-на-позиції), але…

Слідкуйте за руками. У 1995 р. тоді ще перший віце-прем’єр Павло Лазаренко, у якого Юль-Володимирівна працювала президентом ЄЕСУ (сама вона як бізнесмен – дуб-дубом), придумав схему, за якою ЄЕСУ родини Тимошенків отримувала російський газ в обмін на поставку різноманітних будівельних матеріалів російському Міністерству оборони.
Перший газ (на $300 мільйонів) пани Тимошенки отримали у 1996 р. І, схоже, не розплатилися.
Того ж року була прокручена хитра комбінація. «Газпром» взяв 450 мільйонів доларів кредиту і розплатився ними по боргах перед держбюджетом РФ. Ті перелічили гроші Міноборони РФ. Міноборони РФ перелічив гроші фірмі «United Energy International Ltd» (засновнику ЄЕСУ). Та перелічила гроші Газпрому, розрахувавшись за борги ЄЕСУ. Газпром повернув кредит. Результат – всі без боргів, крім… ЄЕСУ, яка мусила поставити на ці $450 мільйонів будівельні матеріали. І вона їх поставила – на $123 мільйони.

Далі, як пояснюють піарники Юль-Володимирівни, спершу пацаки впровадили ПДВ на товари з України, а поки від нього відбивалися – постав 1998 р., і в ЄЕСУ відібрали ліцензію на зовнішньоекономічну діяльність. Леді Ю тоді як раз імпічменту Кучмі вимагала – чаювання з Кучмою, зрада Лазаренка і підтримка Кучми на президентських виборах були ще попереду. Коротше – товарів не поставили і грошей не повернули.

Повіримо ми піарникам Юль-Володимиріни? Ні-а! Не повіримо. Бо ніщо не заважало панам Тимошенко пізніше подати на державу Україна в суд і відсудити збитки – як раз вистачило б на погашення штрафів перед бюджетом РФ. Ніщо не заважало залишок грошей ще й просто повернути – їх же ніхто не конфісковував, вони залишилися в Леді Ю. Можна було претензії російського МО оскаржити у міжнародних судах. Злочинна влада на перешкоді стояти вже точно не могла – від 1996 р. Юлія Володимирівна двічі була прем’єр-міністром. Але нічого подібного зроблено НЕ було.

І от… На 2011 р., за даними російського міноборони, разом зі штрафними санкціями за зірвані терміни, ЄЕСУ родини Тимошенко лишалася винною пацакам 405 мільйонів зелених американських баксів. Нині – напевно більше.

Оплески? Квіти? Шампанське? Можемо вітати Юлію Володимирівну, яка ще задовго до АТО завдала Москві шкоди на шалені гроші? Все було б так, якби не одна деталь – Юлія Володимирівна кілька разів намагалася погасити цей борг перед Москвою коштом… держави Україна.

У 1998-1999 р.р. (у період, коли вона стала переконаною кучмісткою), структури родини Тимошенко зуміли прокрутити схему, завдяки якій вони отримали від «Нафтогазу України» 113 векселів на загальну суму більше 100 мільйонів доларів. У 2002 р. ці векселі були передані Росії, як застава за зобов’язання по сплаті боргу (сам борг перед російською державою документально в російських судах Юлія Тимошенко НЕ заперечувала жодного разу). І Україна мусила б по цих векселях розплачуватися (у 2011 р. вони були пред’явлені до оплати), якби Помаранчева революція не призвела б до перевірки діяльності Нафтогазу, і якби ті векселі у 2006 р. не були б визнані незаконними.

Ще одна характерна деталь. 24 листопада 2009 р. (за прем’єрства Тимошенко) була здійснена спроба ліквідувати ЗАТ «ПФК ЄЕСУ» – і Росія, якій ЄЕСУ була винна дурних грошей, на те навіть вухом не повела. Очевидно, ліквідація компанії ліквідувала б і борг компанії російському МО. З чого б це росіянам бути такими добрими до ЮВТ? Чи не тому, що півроком раніше Юлією Тимошенко у Москві була підписана історична угода «газ по $450»?

А ще було дивне визнання шалених боргів “Нафтогазу”, які “Газпром” не пред’являв. Ще було лобіювання купівлі вугілля у Росії (за кредити Ощадбанку). Ще була ідея консорціуму для керування ГТС, де Газпром мусив мати 51%… Всього не перелічиш.

Проте ліквідувати ЄЕСУ тоді не вдалося. Вже 24 березня 2010 р. це рішення було оскаржене прокуратурою, як раз на підставі наявності у ЄЕСУ боргів, з яких, серед іншого, не були сплачені податки державі Україна. Тобто спроба зірвалася. Невдовзі Леді Ю стало не до того.

А як так, то виходить, що Юлія Тимошенко, український топ-політик, лідер парламентської фракції та явний претендент на посаду президента України, ще й досі Москві банально дурних грошей винна?

Може я помиляюся? Я з радістю готовий це визнати. Зразу як почую притомну відповідь на запитання: «Де гроші, Юль»?