Стійке невизнання проблеми інформаційного безладу в Інтернеті (інфографіка)

Звіт Центру з питань медіа, політики та суспільних проблем імені Джоана Шоренштайна Гарвардської школи управління імені Джона Ф. Кеннеді для Ради Європи «Інформаційний безлад: на шляху до застосування міжгалузевого підходу до досліджень та формування політики» представляє аналіз новітньої концепції інформаційного безладу і відповідного понятійного апарату, здійснює огляд поточних поведінкових аспектів людей щодо споживання інформації, перевірки фактів та розпізнання неправди та підсумовує основні наукові дослідження з цього питання.

Документ, підготовлений на запит Ради Європи, завершується низкою рекомендацій, орієнтованих на технологічні компанії, національні уряди, медіаорганізації, громадянське суспільство, міністерства освіти та фінансові органи.

Уже тривалий час триває полеміка стосовно неправдивої інформації і дезінформації, але, як стверджується у звіті, світова спільнота все ще досі не усвідомлює складності цього явища як концепції глобальної величини; не відчуває нюансів поведінки різних платформ комунікацій (як закритих, так і відкритих) і того, що споживання інформації не є раціональним процесом, а зумовлюється сильним емоційним фоном.



Звіт не використовує терміну «фейкові новини» і рекомендує журналістам, науковцям та політикам теж так вчиняти. Це відбувається з двох причин. По-перше, цей термін, на жаль, зовсім опосередковано описує складність явища інформаційного безладу, а по-друге, термін «фейкові новини» використовують політики всього світу для опису новин, які висвітлюють події не так, як передбачали політики, і, таким чином, створює механізм, за допомогою якого формуються потужні заходи впливу з обмеження, руйнування та введення в оману вільних медіа.

Нова понятійна система Звіту представлена трьома моделями, елементами та етапами інформаційного безладу. Відмінності між трьома моделями інформації описуються за допомогою обсягів ймовірної шкоди і показників хибності:

  • Недостовірна інформація (mis-information) – це коли поширюється неправдива інформація, але вона не передбачає завдання шкоди.
  • Дезінформація (dis-information) – це коли поширюється завідомо неправдива інформація, що має на меті заподіяння шкоди.
  • Спотворена інформація (mal-information) – це коли правдива інформація поширюється з метою заподіяння шкоди, як правило, шляхом переміщення приватної інформації в публічну сферу.

Звіт також рекомендує розглядати такі дійові особи, як агенти, повідомлення та інтерпретатори інформаційного безладу як незалежні елементи. Наприклад, ті, хто створює спотворену, недостовірну інформацію та дезінформацію переслідують чотири основні мотиви: фінансовий, політичний, соціальний і психологічний. Змішувати у єдине тих, хто прагне прибутку через фінансову мотивацію, та осіб, що переслідують досягнення політичних зисків, є марним.

Проведення дослідження кожного окремого формату повідомлень також вимагають достатньо розрізненого підходу до формування запитальників. Дискусії стосовно недостовірних та/або шкідливих повідомлень переважно стосуються фальсифікованих текстів на новинних сайтах, коли візуальний контент настільки розповсюджений, що важко розпізнати  правду й обман. Також існує багато припущень стосовно впливу недостовірного і  сфабрикованого контенту, але потрібно провести більше досліджень, щоб зрозуміти, яким чином різна аудиторія споживає, інтерпретує та реагує на такі повідомлення. Чи змінюється цей контент відповідно до намірів агента? Чи поширюється ця інформація разом із протилежними повідомленнями? Чи ці чутки живуть виключно в Інтернеті або вони виходять за межі Інтернету до приватних розмов, які неможливо зафіксувати.

Документ наголошує на необхідності розрізненого вивчення трьох етапів інформаційного безладу. Це пояснюється тим, що агент, який створив сфабриковане повідомлення, може відрізнятися від агента, який розповсюдив це повідомлення.

Окрім основних пропозицій, Звіт надає комплекс досліджень, звітів і практичних ініціатив, пов’язаних з темою інформаційного безладу.

Хоча багато людей усвідомили значення проблематики інформаційного безладу лише після виборів Президента США і обрання Дональда Трампа, все ж таки спотворені повідомлення новинних сайтів, мікронацілювання на «темні» пости – всі ці проблеми виникали протягом тривалого періоду часу і не спричинені виключно технологічними кампаніями передвиборчих періодів. Скоріш ж за все, ми спостерігаємо за симптомами глобальних соціально-економічних зрушень. Тому аналіз має бути спрямований на виявлення глибинних причин, а не просто на вироблення алгоритмів чи написання правил.

Інформація англійською мовою за посиланням.

Джерело

Share

Social media & sharing icons powered by UltimatelySocial