Як не стати «корисним ідіотом», інструментом в руках ворога
Розумієте в чому справа, люди у втомленому від війни суспільстві, в силу захисту психіки від нестерпних думок, схильні постійно виносити війну за дужки. Саме тому так легко підхопити такі кремлівські меми «Ця війна вигідна олігархам!», «Простим людям нема чого ділити!», «Нас хотят поссорить!», «АтоПутіннападьот-ги-ги!». Таким чином люди знімають тривогу від відчуття власного безсилля якось вплинути на ситуацію. Це така форма самовиправдання та самозаспокоєння. Але це не відміняє факту війни. Об’єктивно нічого не змінилося. Війна триває.
Майже щодня на фронті гинуть наші воїни, гинуть та страждають мирні жителі. У війні, яку розв’язав Кремль своїми спец військами, регулярними військами, пропагандою та іншими ресурсами. Війна, яка ведеться Кремлем на всій території України з широко-розгалуженою агентурною мережею. Де Кремль обробляє усі верстви населення: від військових, студентів, пенсіонерів, пролетаріату, офісних рабів, бізнесменів до політиків місцевого та державного рівня. Причому люди в більшості своїй знають про таку можливість, але воліють про це не думати. Дуже болісно для психіки людини визнавати, що тебе пошили в дурні, що ти повівся на ворожу пропаганду, що міг стати класичним «корисним ідіотом».
Тому є вихід – заперечити можливість впливу ворога на тебе особисто, а задля кращого самопереконання – заперечити можливість ворога впливати на твоїх однодумців чи громадських та політичних лідерів, до яких ти прислухаєшся. І при всьому цьому (пам’ятаємо про підвищену тривожність та відчуття безсилля) є прагнення до простих рішень складних проблем, що межує із магічним мисленням. Саме тому, так гарно приживаються кремлівські меми «Ворог в Києві, а не в Кремлі», «Влада олігархів!». Причому, цим останнім двом мемам, які були успішно використані більшовиками, вже сто років.
Але навіть якщо людина і вчила в школі історію України – вона все одно волітиме про ці факти не думати. Людина наче наркоман-новачок, який свято впевнений, що він не наркоман і може в будь-який момент покинути вживати. Бо саме припущення, що вона може підігравати ворогу, для психіки багатьох людей вкрай нестерпне. Саме тому, люди постійно виносять війну, вплив ворожої пропаганди, вплив ворожих агентів в тилу за дужки. Саме тому, людина стає ідеальної жертвою ворожої пропаганди, «корисним ідіотом», інструментом в руках ворога.
Раціональні аргументи не сприймаються, адже людина захищає власну Я-концепцію. Навіть дрібні сумніви в своїй довірі до політичних, громадських лідерів, та інших джерел інформації можуть викликати болючі переживання пошитості у дурні та відчуття неповноцінності, яке людина прагне одразу компенсувати почуттям зверхності та власної виключності, включивши режим «выфсёврёти!» та селективним пошуком лише тієї інформації, що підкріплює вже існуючи установки. Тобто не просто продовжує споживати ворожу пропаганду, а ще й у внутрішньому діалозі постійно переконує себе, чому ця інформація є правдивою. Замкнене коло. Яке в принципі можна розірвати, почавши з першого кроку – усвідомлення власної вразливості перед різноманітними інформаційними впливами. Але щоб людина пішла на такий крок – вона має бути мотивованою. Тому ймовірність розірвання цього порочного кола досить мала.
Проте, цей крок значно підвищує ймовірність не потрапляння людини у це коло. Це перший крок, якого одного недостатньо, але без нього шанси людини протидіяти ворожій пропаганді завжди будуть залишатися низькими. Тому почніть критичніше ставитися до себе, аби не дати можливості вами маніпулювати.
