Про незнання історії і не тільки

А ви вже читали маячню Савченко про Міноборони і Генштаб?

Що я дізнався з того інтерв’ю?

По-перше – капітан ВПС і нардеп Савченко ні фіга не розбирається у військовій ієрархії. Критикуючи Генштаб вона заявляє про намір очолити Міноборони – вона не в курсі, що це дещо різні відомства. Боюся, вона й не в курсі функцій Міноборони і Генштабу.

По-друге, Савченко як виявляється в нас палкий прихильник більшовизму. Цитую: “капитан – это уровень подполковника, командира бригады, подразделения, батальона. Полковник, командир бригады – это уровень Генштаба. Остальные в Генштабе – это просто батальоны полковников, это генералы, которых у нас очень раздутый штат. Это все просто тормозит все, что там делается. Я бы легализовала ту армию, которая реально эффективна и отмела все то, кто получает деньги, развивает коррупцию и вредит тому, кто на передовой”

Дивовижно! Капітанів – у комбриги і командувачі секторів! Генералів – ніфіг!

Ну, було ж усе це вже. Був уже прапорщик Антонов-Овсієнко на чолі фронту. Був поручик Тухачевський на чолі армії. Був прапорщик Криленко на посаді головнокомандувача… Щоправда, більшовики завжди за піаром не забували про здоровий глузд і тому за прапором Криленко стояв генерал-лейтенант Бонч-Бруєвич, генштабіст і досвідчений військовий. За Тухачевським і Антоновим-Овсієнко теж стояли “колишні”.

Проте є більш близький нам приклад – Петлюра, який поваливши гетьмана Скоропадського, заходився чистити генштаб України від “колишніх”. В якого теж фендрих Коновалець і обер-лейтенант Сушко опинилися керівниками цілкого Корпусу Січових стрільців… Щоправда після відступу Січових стрільців з Києва (соррі – без бою), довелося негайно знаходити полковника Безручка (царського генштабіста) аби той налагодив керівництво “як треба”, бо якось негарно виходило коли найбільш революційна частина відступала, банально, через хренову роботу власного штабу… Щоправда в штабі Безручка більшість посад чомусь зайняли не ідейні Січові стрільці, а знову таки “колишні” – бо організувати харчування батальйону і шаблею махати – принципово різні речі…

А ще був отаман Волох на чолі Запорізького корпусу! Той самий через якого запорожці опинилися притиснути до румунського кордону, і прорвалися до своїх лише після того як Волоха самочинно скинули з командування. І треба ж таке, скидали його “колишні” – українські старшини, які офіцерські звання отримали в царських училищах.

Проте Петлюра зробив те, що вимагали маси, бабло свого міноборони віддав не відповідним структурам забезпечення (їх він майже розігнав), а “волонтерам”, тобто кооперативним спілкам. Знаєте який результат був? Коли восени 19-го українське військо конало від голоду і тифу, склади ДА УНР були забити… джемом. А він найдорожче коштував по кошторису – його й накупили більше.

Все вже було.

Не знає Савченко ні військової організації, ні військової історії.

Але ж – вірять!

Автор