Банкрути…

Віталій Гайдукевич
Віталій Гайдукевич

Свого часу в мемуарах Скоропадський, той що гетьман, писав, що українці хочуть усього і одразу, ведуться на популістів і крикунів і, як наслідок, не можуть зберегти головне – чітке розуміння мети і спільний рух до неї. Передозування уваги до вторинного і другорядних персонажів втомлює і цим користується ворог.

Цими днями на Печерську рецидив старої хвороби. І тоді як журналісти, експерти, самі учасники подій говорять про N-ий Майдан, недоторканність чи антикорупційний суд, геть без уваги лишилася головна проблема – фіаско молодих політиків. Тотальний провал по усіх позиціях. Чому провал? Ок. Давайте по пунктах…

1. Мета не завжди виправдовує засоби. Особливо в питаннях чистоплотності. Для людей, котрі позиціонують себе майбутньою генерацією, людьми наступного політичного левела, має бути “табу” знаходитися на одному квадратному метрі із персонажами типу Тимошенко або «Чіп і Дейл» – Грішин (Семенченко)/Парасюк. Має бути якесь усвідомлення межі «нерукотискання». Виходити на одну акцію і співати в одну дуду про все хороше проти всього поганого із людьми, які мають абсолютно темне політичне минуле від газових оборудок до хіхіканья про краватку… Це жирний хрест на політичній молоді – скажи мені, хто твій союзник , і я скажу тобі, хто ти. Це доказ того, що не вивчено головний урок – «если ты пьешь с ворами, опасайся за свой кошелек», «если ты ходишь по грязной дороге, ты не сможешь не выпачкать ног». І в результат буде закономірний – «твоя голова всегда в ответе за то, куда сядет твой зад».



Правда завжди одна, панове молоді політики…

2. Не варто починати кар’єри з маніпуляцій і обману. Вимагати проголосувати в один день три законопроекти, жоден з яких не може бути проголосований, це підписатися під власною некомпетентністю, або маніпулятивністю усієї «дискотеки» під Радою. Хіба Мустафа Наєм не знав, що перед голосуванням законопроекти мають пройти комітети? Хіба депутат Заліщук не знала, що має бути вердикт конституційного суду щодо недоторканності? Хіба Свідки Непогрішимого Шабуніна не знали, що Венеційська комісія завернула УСІ законопроекти про антикорупційний суд і порадила Порошенкові написати від себе з урахуванням кращих напрацювань з відкликаних документів? Так-так, Венеція наполягає – 6011 треба відкликати. Тобто його НЕ МОЖНА голосувати, як того вимагав Мустафа Наєм, зриваючи погоджувальну раду. Організатори фарсу «Велика Політична Реформа» не знали про все це? Тоді вони невігласи. Але вони знали, і це ще гірше, бо це ознака, що молоді політики стали на криву стежку політичних махінацій – вони закликами «всьо і зараз» обманювали людей. Навіщо?

3. Зручний момент для качу, або рейтинг понад усе. Зважувати ризики треба вміти. Бачу ціль і не бачу перепон, це логіка камікадзе. І нехай, якщо він один розшибеться об стіну реальності, але чому на самогубство штовхають країну? Запарєбрік радісно плескає в долоньки, коментуючи, як «Саакашвілі прийшов скидати Порошенка». Ей, чуваки, Ви не забули свою мету? Ви заради законопроектів до Ради прийшли, чи історія про «дайош три закони» це для окозамилювання наївних, а насправді жменька самозакоханих і самовпевнених в своїй непогрішності політиканчиків вирішила, що вони дозріли до великих справ?

Не дозріли. Ті, хто молоді. І перезріли, якщо мова про Тимошенко і Саакашвілі. Із ЮВТ все зрозуміло – “по головах піду до влади, якщо треба із Путіним потоваришую, нє впєрвой” – це останній шанс – кар’єра невпинно хилиться до пенсії. Електорат поки що ведеться, але його обкусують нові бажаючі потоптатися на ниві екстра популізму. Тож або зараз, або може й ніколи. А Вона так мріяла попрезиденствувати.

Саакашвілі ж окрема історія. Його поява від початку була доказом недалекоглядності Банкової – теж хотіли легких відповідей на складні питання, от тепер і мають. Сумно інше – здавалось би, молоді і прогресивні європтимісти в один голос забули, як Міхо крошив мітинги опозиції (вчорашня поліція Авакова просто плюшеві ведмедики в порівнянні із поліцією Саакашвілі, коли той опонентів пресував), забула політична молодь, як вирубалась опозиційна преса в Грузії, і те, що економічний бонус країна отримувала, часом, зовсім не демократичними механізмами, а чимось схожим на «жорстку руку». Я вже мовчу, що Міхо був би ніким без людини на ім’я Каха.

Чому молоді політики воліють про це не згадувати? Чому погодилися на роль підтанцьовки для людини, котра боїться зустрітися з ним же реформованою правоохоронною системою Грузії?

Решту учасників параду вудок згадувати? Їх багато. Різнокольорові. Однаково з крихітним рейтингом.

І от це строкате товариство бачить те, що ласі для піару теми дозріли. Більше того, вони внесені до порядку денного. Ще трохи і їх не обернеш в свій політичний ґешефт. Що робити? Треба перехоплювати ініціативу і розіграти усі карти разом? Угу. Тільки не вийшло.

4. Арена сумних клоунів. Влада чекала мітинг набагато більшої кількості. Але усі партійки спромоглися на кілька тисяч. Це сукупно із проплаченими вудко тримачами, із тітуханами, із ідейними гуртками кожної політичної сили-учасниці, і певної кількості пересічних громадян, котрі погоджуються із заявленими тезами – три законопроекти. Сьогодні Віталій Шабунін питає у Фейсбуку: «Що ми зробили не так? Що нам треба зробити, щоб ви прийшли на мітинг?» Тобто один з ключових гравців антикорупційної молодої тусовки чітко бачить – облом вийшов – і питає – ЩО ВАМ ЗРОБИТИ, ЩОБ ВАМ СПОДОБАТИСЯ?

Егей, хлопці і дівчата, Ви маєте подобатися не заради мітингувзагалі і не ви особисто. Громадянам до сраки бджоли, мають бути прізвища політиків, громадянам важливо знати, що політик має ідею, тактику, стратегію, розуміння послідовності використаних механізмів досягання заявлених цілей.

Цього усього Ви, шановні, не показували  ніколи.

Просто стара політична гвардія мала свої теми для демагогії, а молода парость знайшла свою нішу популізму. Так сталося, що це вийшла антикорупція. Якби Госдеп виписував гранти на гурток ентомологів, антикорупціонери б ходили із сачками в руках і вчили фразу професора Поллака «я єст ентомолог, єду ловіть бабочкі на Суматра…».

І ось цей момент є чи не найслабкішою ланкою молодих політиків – вони нічого не вміють і не знають окрім тієї теми, котру вдало продають грантодавцям. Гарний бізнес – усі позитиви плюсуєш собі, усі провали списуєш на владу, погоду, темного українця. Але у фіналі благі наміри (котрі без сумніву були у Госдепа) стали вишиваною скатертиною до політичного пекла. А інакше ніж пеклом симбіоз Тимошенко, Саакашвілі, Балашова, Свободи, Гриценка, Соболєва і Гацька, котрого хтось має боятися.. ну от не назвеш. Пеклом, з точки зору «а як же ж обіцяна нова політична якість?», і цирком, якщо оцінювати події на кордоні і Маріінці.

5. Шось забагато тексту, так в чому їх проблеми? В тому, що порядок денний нові політики не запропонували. Весь гурток грає тільки на полі антикорупції, і при цьому повний провис на інші важливі проблеми: медицина, зміна принципів і підходів в освіті, індустріальна (чи якісь інша) стратегія розвитку економіки, формула безпеки, вектори руху в екології, транспорті, культурі, зрештою, формування образу країни для світу… Нуль. Повний нуль у вакуумі.

Даруйте, усі ми тут спільно можемо сказати – нинішні політики, чиє коріння з кінця 90-х, нас не влаштовують. Хтось більше, хтось менше. Але реальність така, що вони зараз в різних владах і керують країною. Десь гірше, десь краще. І можна б було змінити, але на кого? На тих, хто вважає, що стабільного грантового потічка досить, щоб бути цікавим для громадян? Тих, хто вважає, що можна маніпулювати розслідуваннями і безсоромно брехати, що власні косяки не косяки? Тобто дружба із НАБУ, це джек-пот формули «друзям все, ворогам – закон»? А чим ви кращі політиків старої генерації, які діяли аналогічно? Просто в 90-і і «нуольві» були модні інші терміни, не «антикорупція» А логіка була така сама.

Тож за два роки до виборів ми бачимо, що убити дракона не виходить? Дракон мімікрував. Він молодий, виглядає хіпстером, тусить на модних форумах і пудрить мізки іноземним грантодавцям, але по суті лишився драконом. А українець як не мав відповідей на питання «якою має бути країна далі?», так і немає. Як не бачив реальних міцьних молодих партій, що базуються не на прізвищах, а на ідеях, так і не бачить. Бо їх нема. І в досяжному майбутньому навіть в проекті не передбачається. На жаль…

І от за це усім організаторам шоу «Велика Політична Реформа» можна сказати дякую. Спасибі, що показали, наскільки ви усі є політичними банкрутами.

Ок, ці «молоді і перспективні» зіпсувалися, давайте шукати інших. Справжніх. І давайте не молодих, ага? Давайте все ж змістовних і дієвих. Щоб було по суті, а не по паспорту.

Це не швидко? А швидко не буває. Про це ще Скоропадський писав. В еміграції. Коли зміг побачити наслідки популістичного бажання «швидко».


Додатково

18.12.2015. Саакашвили, Найем и Лещенко обсудили борьбу с коррупцией в самом дорогом ресторане Киева

Share

WP Facebook Auto Publish Powered By : XYZScripts.com
Social media & sharing icons powered by UltimatelySocial