Про запорізьких козаків, Кримське ханство та 50 відтінків сірого

Запорізькі козаки були або набитими ідіотами, або – зграєю зрадників. Невірите? А подивіться.

Найбільший заклятий друг Запорізької Січі – Кримський Юрт. Кримське ханство, простіше. З підданими Хана запорожці воювали не те що часто – перманентно. В період першої половини 17-го ст. мастштабні набіги кримчаків на Україну – це раз на 2-3 роки, стабільно. Радові набіги “бєш-баш” (“п’ять голів”, тобто, за бажаною програмою добуття ясиру-здобичі на кожного правовірного учасника), що здійснювалися причорноморськими степовими ордами без участі власне Хана та беїв траплялися практично щороку й бувало не один раз.

Особливо – коли найбільш зловісну з підданих Хана, Буджацьку орду очолював легендарний Мурза Кантемир – емір Кантемир з роду Мансур.

Скільки громадян тодішньої України страждали від цих набігів – важко навіть уявити. Найбільший доказ наскільки серйозно ставилися в України до татарської загрози – марежа замків що вкривали в той час всі Поділля, Галичину та Волинь – ще й зараз збереглося біля 100 споруд. Секрет Полішинеля – будували їх проти татар.

І як вигадаєте поводилисяв тих умовах Запорізькі козаки? Вони контролювали значну частку Дикоро Поля і шлях на Крим проходив виключно через їхні терени. Мабуть вони об’явили Криму економічну блокаду? Може вони завертали всіх українських купців і нещадно грабували купців татарських – аби не повадно було?

Фіг!

У той самий час, як Марусь Богуславок та Роксолан продавали на ринках Криму як скакових кобил, запорожці забезпечували безперешкодний проїзд у Крим чумацьких валок. Ба-більше – валки вони супроводжували у Аккерман – Білгород-Дністровський – центр тої самої Буджацької орди. Ба-більше, запорожці супроводжували татарських купців до України – у Києві цілий “кримський” квартал існував.

Ба-більше. Навіть в часи коли Україна наглухо перейшла на вогнепальну зброю, одним з ходових виробів Київського ПВК були… стріли. Серед козаків і шляхти звісно були ще любителі луків, типу гетьмана Сагайдачного. Але кількість вироблених стріл, явно не відповідала потребі серед шляхти.

Все просто. Київські стріли були одною з експортних одиниць, яку масово вивозили до Криму чумаки. Кримчаки їх дуже цінували, читав що за пару десятків стріл віз солі у Криму виставляли як годиться. А кримська сіль уходила на ринку Києва з націнкою у 200-300% Наркотики нервово курять…

Тобто козаки за гроші супроводжували до Криму чумацькі валки, які серед іншого везли стріли, які потім летіли в українців…. І в тому числі – у самих козаків….

Зрада? Чи ідіотизм? Як можна торгувати з країною – перманентним агресором?

Хто в такому разі запорожці? Зрадники? Набиті кретини?

Згодні? Як ні – припиніть волати дурню штибу “як можна під час війни воювати з агресором?” “Я можна продавати … (вставити потрібне), коли гинуть наші хлопці?” “Пороху війна вигідна!” і подібне.

Згадайте, що життя – це не тільки чорне і не тільки біле – це 50 відтінків сірого. Козаки-запорожці знали це значно краще за нас з вами.

PS Наговоривши гадостей про кримчаків, мушу нагадати:

а) рабами (кріпаками) в той час торгували і Польща, і Московія, і Туреччина. Аж ніяк не тільки кримчаки;
б) набіги відбувалися у два боки – козаки теж мають значний перелік наїздів на Крим – аж ніяк не тільки з метою “рятувати полонянок”;
в) татарська кіннота в той час за мобільністю і маневровістю – одна з найсильніших армій Європи.

Для довідки.