Нелюди проти людей

Колись давно, ще в 70-х, ми з батьком з вечора до глибокої ночі слухали по транзістору Голос Америки, там читали Архіпелаг Гулаг. Шипів, трищав, глушився той Голос, я не все розуміла, а батько слухав уважно, тікі желваки ходуном..

А потім-спогади Льва Разгона – про той самий ГУЛАГ, – навіть читати то було жахливо.

Така чорна страшна мряка, пекло в порівнянні – не так лячно, чорти, навіть, не такі й вже чорти – поруч з гєбнею.

І все це – ТАМ, нікуди не поділося. Нікуди.

Це – країна Морок, і чорти там в погонах.

Те, що розповідають Юрій та Генадій – жахливо. Це все відбувається “здесь і сейчас”. Нелюди проти людей. Зараз. Страшна совкова машина знищення зачавлює людські долі. Модернізована машина, досконала.

Ненавиджу їх.

“Посміхнутися” не зможу.