Світ 1 серпня. Результати дня

Масовий турецький суд в Анкарі, масштабні вбивства у Танзанії, нестабільність у ДРК, нові подробиці скандалу за участю сина Трампа, викрадення лідерів опозиції у Венесуелі, боротьба за енергію в Іспанії, знесення «хрущовок» у Росії та багато іншого.

Африка:

– Троє поліцейських пограбували будинок екс-президента Нігерії Гудлака Джонатана в Абуджі. Це столиця країни, якщо що. Правоохоронці, яким було дано завдання охороняти будинок, вирішили увірватися всередину та забрати все, що можуть винести. Власне, так вони і зробили. Втім, пізніше, їх усіх заарештували. Поліція встановила, що злочинці грабували будинок поступово – протягом кількох тижнів, розпродаючи майно у ломбардах та на ринках через своїх родичів.

– 479 людей вбиті у Танзанії протягом січня-червня 2017 року розлюченим натовпом. Такі дані опублікувала місцева правозахисна організація з міста Дар-ес-Салам. Це не столиця Танзанії, але її найбільше місто, економічний центр. За повідомленням правозахисників, усі вбиті – це переважно люди похилого віку, жінки, яких з різних причин проголошували «відьмами». Зазвичай, тих, кого підозрювали у чаклунстві, або спалювали, або вбивали ножами, або душили. Такі вірування місцевих жителів у Танзанії коріннями сягають ще стародавніх часів, коли тут усі природні явища пояснювалися «магією». У частини населення й досі з цим «все ок». Правозахисники закликали владу країни посилити покарання за ці вбивства та взяти під контроль ситуацію, особливо у слаборозвинених сільських районах.

– Понад 100 людей затримані у Демократичній Республіці Конго за участь в антиурядових демонстраціях. Поліція розігнала черговий протест проти президента країни Джозефа Кабіли. Цифри наводять дві правозахисні групи, які стверджують, що також брали участь у протестах. Офіційна Кіншаса не повідомляє про кількість затриманих. Втім, 22 з них точно вже відпущені на волю після того, як на них склали адміністративні протоколи. Управління верховного комісара ООН з прав людини засудило арешти та закликало владу ДРК (скорочена назва Демократичної Республіки Конго) відпустити усіх людей та припинити придушувати мітинги. Антиурядові виступи в ДРК тривають вже не перший місяць. Все почалося ще у 2016 році, коли розвалилися переговори між об’єднаною опозицією та багаторічним президентом країни Джозефом Кабілою. Останній відмовлявся організовувати нові президентські вибори та під різними приводами постійно їх переносив через підконтрольній владі ЦВК. У свою чергу, опозиційні сили влаштовували акції протесту в Кіншасі та інших великих міста Конго. На цьому тлі в країні активізувалися бойові дії між урядовими силами та різноманітними племенами, які виступали проти влади Кабіли. Найбільш масштабні бої сталися у регіоні Касаї, де сотні людей були вбиті у перестрілках прямо на вулицях, а урядові війська, якщо вірити правозахисникам та ООН, скоювали масові етнічні чистки. Принаймні, понад 40 масових поховань виявили на території ДРК за останні місяці співробітники ООН. Одну таку «слідчу» групу ООН навіть вбили та закопали поблизу одного з селищ в регіоні Касаї у травні цього року. ДРК перебуває фактично на межі нової громадянської війни. Це лякає усі сусідні країни, адже ДРК – одна з найбільших держав в Африці, а тому її дезінтеграція призведе до хаосу в усьому регіоні та можливому розповсюдженню терористичних та екстремістських рухів. Через це чимало держав, включаючи Францію, США та Бельгію, пропонують свої переговірні можливості для посередництва. До речі, ключовим посередником на усіх переговорах в ДРК виступає Католицька церква.

Америка:

– Американські ЗМІ повідомили про те, що президент США Дональд Трамп особисто «надиктував» текст офіційного коментаря свого старшого сина, який той дав журналістам, коментуючи свою зустріч з російським юристом Наталією Весельницькою під час передвиборної кампанії Трампа у 2016 році. Звісно, інформація, як завжди, не підтверджена, але у своїй статті видання «Washington Post» посилається на «свої кілька джерел». Цей коментар, який Трамп написав своєму сину, останній й передав для публікації виданню «The New York Times». Скандал навколо сина президента спалахнув на початку липня. Тоді низка ЗМІ опублікували інформацію, що Дональд Трамп-молодший під час президентської кампанії свого батька зустрічався з російськими юристами та чиновниками з посольства РФ. Пізніше, дані підтвердилися, в тому числі й самим Трампом-молодшим. А низка видань написали, що він проводив зустріч з російським юристом Весельницькою разом із зятем президента США Джаредом Кушнером та колишнім главою передвиборного штабу Трампа – політтехнологом Полом Манафортом, який відомий всім насамперед тим, що працював з «Партією регіонів» в Україні.

– Місто Лос-Анджелес у США прийме Міжнародні Олімпійські ігри 2028 року. Це сталося після того, як інші претенденти – Рим, Гамбург, Бостон і Будапешт – відмовилися від участі, заявивши, що вони не можуть дозволити собі таку «розкіш». А от Олімпійські ігри 2024 року прийме Париж, і для Франції це стало «перемогою дня», оскільки саме цього вони й прагнули, коли подавали заявку до Міжнародного олімпійського комітету. Обидва міста вже були «хостами» Олімпійських ігор, але дуже давно. Париж востаннє приймав у себе змагання у 1900 та 1920 роках, а Лос-Анджелес – у 1932 та 1984 роках. Найближчі Олімпійські ігри пройдуть в 2020 році в японському Токіо.

– Двох лідерів опозиції Венесуели викрали з їхніх домівок невідомі люди в камуфляжі та балаклавах. Просто посеред ночі, група невідомих осіб, озброєних автоматами, увірвалася до будинків двох опозиціонерів – Леопольдо Лопеза та Антоніо Лемезди, де вони перебували під домашнім арештом, вивели їх та вивезли у невідомому напрямку. Родичі обох лідерів в усьому звинувачують владу на чолі з президентом Ніколасом Мадуро. Втім, чітких доказів причетності саме влади до викрадення опозиціонерів немає. Обидва лідери опозиції є головними конкурентами Мадуро у боротьбі за владу. Минулого року їх засудили до понад 10 років ув’язнення за «організацію масових заворушень» та «підготовку державного перевороту». Викрадення обох політиків сталося одразу після того, як в країні пройшли вибори до Конституційної Асамблеї. Це такий орган, який створив Мадуро та його партія, щоб мати змогу внести необхідні їм поправки до Конституції в обхід парламенту, який контролює опозиція. Останні бойкотували вибори до Асамблеї, а тому в результаті голосування всі місця в ній посіли лише прихильники влади. Вибори супроводжувалися хаосом на вулицях та зіткненнями поліції з демонстрантами, в яких загинули до 10 осіб. Широке поняття «венесуельська опозиція» використовують відносно так званого «Круглого столу демократичної єдності». Це цілий альянс різноманітних опозиційних політичних партій та громадських рухів Венесуели, які всі разом умовно «ненавидять» Ніколаса Мадуро та його прихильників. Всередині самої коаліції, варто відзначити, існують серйозні розбіжності з приводу майбутнього розвитку Венесуели та необхідності радикалізації протестів на вулицях.

– У Бразилії парламент готується до «часу Ікс». Має пройти голосування відносно долі нинішнього президента країни Мішеля Темера, якого звинувачують в хабарництві. Депутати голосуватимуть, чи можна притягнути главу держави до відповідальності за те, що він, за висловом опозиціонерів, «хапуга», чи ні, і чи залишатиметься він на посаді й надалі. Від цього залежить, чи буде в Темера президентський імунітет від кримінального переслідування. Раніше, Верховний суд дав «добро» на розслідування проти Мішеля Темера. Його підозрюють у тому, що він брав хабар від бізнесменів та олігархів, а в обмін на це надавав їх підприємствам вигідні контракти.

Азія:

– Новим прем’єр-міністром Пакистану став Шахід Хаккан Аббасі. Він є найближчим соратником свого попередника – Наваза Шаріфа. Аббасі обрали парламентарі під час голосування – 221 з 342 депутатів. У Пакистані традиційно глава уряду обирається депутатами. На думку багатьох пакистанських політиків, кандидатура Аббасі – тимчасова та перехідна. Він потрібен на цій посаді, аби продовжувати координувати діяльність уряду, поки на його місце не призначать Шахбаза Шаріфа. Це брат усунутого від посади прем’єра Наваза Шаріфа. Саме його всі бачили наступним на посаді прем’єр-міністра, адже клан Шаріфа та його партія нині міцно тримають владу в своїх руках. Але Шахбазу треба пройти низку бюрократичних процедур, щоб стати кандидатом в прем’єри. Раніше, прем’єр-міністр Наваз Шаріф був звільнений з посади глави уряду рішенням Верховного суду країни за підозрою в корупції. Суд дав дозвіл розпочати кримінальне розслідування проти Шаріфа та членів його родини, насамперед – доньки Маріам, яку багато хто бачив його наступницею. Корупційний скандал навколо пакистанського прем’єра спалахнув у 2016 році, коли у травні журналісти «злили» в мережу дані про офшорні компанії політиків світу на Панамі. У списку власників офшорних рахунків, через які вони могли відмивати кошти, був і Наваз Шаріф. Це стало приводом для його відсторонення від посади. Шаріф керує пакистанським урядом з 2013 року. Це вже його третя «спроба» на посаді прем’єр-міністра, яка, як і дві попередні, завершилася раніше строку. Взагалі, в історії Пакистану абсолютні усі прем’єри ніколи не досиджували до кінця свого терміну. Їх або скидали, або вбивали, або вони йшли з посади під тиском громадськості чи внаслідок політичної боротьби.

– Колишня прем’єр-міністр Таїланду Їнглак Чіннават заявила про свою невинуватість у справі про «професійну недбалість», за якою їй загрожує до 10 років в’язниці. Мова йде про програму субсидування урядом фермерів, які вирощують рис. Якщо в двох словах, нинішня влада звинувачує прем’єра у тому, що вона «неефективно» керувала програмами. Одним з епізодів, за яким її судять, є той факт, що її уряд закупив 13,3 млн. тон рису, але експортував і продав лише 1 мільйон, завдавши таким чином шкоди державі на мільйони доларів. Чіннават і її уряд були усунуті від влади внаслідок військового перевороту в Таїланді, про який у нас ніхто й досі не знає. Він стався у 2014 році. Тоді військові на чолі з командувачем Королівської армії, генералом Праютом Чан-Оча захопили владу, відсторонили Їнглак Чіннават та заарештували її. З того часу Таїландом фактично керує «військова хунта» в повному традиційному розумінні цього слова. Армія також розпустила парламент та скасувала дію Конституції, розпочавши процес написання нової, яка б зберігала їхній політичний вплив на подальшу долю країни.

– У Туреччині розпочався суд одразу над 5 сотнями підозрюваних у причетності до невдалої спроби військового перевороту в липні 2016 року. Всі вони – фігуранти справи про захоплення авіабази «Акінчі» в Анкарі. Їх підозрюють в організації перевороту та спробі замаху на президента Реджепа Таїпа Ердогана. Це найбільший судовий процес в новітній історії Туреччини. Підозрюваних зустрічав натовп прихильників Ердогана, які вимагали для них смертної кари. Нині в країні це заборонено законом, але президент Ердоган обіцяв винести питання відновлення смертної кари на референдум. Спроба військового перевороту в Туреччині сталася у ніч з 15 на 16 липня 2016 року. Тоді група військових намагалася захопити основні ключові будівлі в Анкарі та Стамбулі, а також штурмувала готель в курортному містечку Мармаріс, де відпочивав тоді Ердоган. Втім, в них нічного не вийшло, і заколот придушили. 249 людей загинули у сутичках. Турецька влада всю вину за це поклала на опозиційного проповідника Фетуллаха Гюлена, який живе у США та на його громадсько-політичні організації. Після цього турецька влада розпочала масштабні «чистки», жертвами яких стали понад 150 тисяч людей. Всіх їх або затримали, або звільнили з посад.

Європа:

– У Росії в приміщенні Московського обласного суду вбили трьох людей та поранили ще двох. Стрілянина прямо в будівлі суду сталася між бійцями російської Національної гвардії, яка охороняла будівлю, та фігурантами справи так званої «банди ГТА» (так-так, це пов’язано з комп’ютерною грою «Grand Theft Auto»), які якраз мали постати перед судом. За офіційним повідомленням, підозрювані напали на своїх конвоїрів, відібрали у них зброю та почали стріляти, намагаючись прорватися до виходу з будівлі. В результаті стрілянини трьох з них вбили, а двох важко поранили. Чи виживуть вони, чи ні – ніхто не повідомляє. Також, за повідомленням місцевих ЗМІ, фігуранти справи напали на своїх охоронців у ліфті і взяли їх у заручники. Зараз ситуація під контролем, всіх співробітників Московського облсуду евакуювали. «Банда ГТА» – це група злочинців, які, за версією слідства, грабували, вбивали та калічили людей на дорогах і трасах у Підмосков’ї у травні-листопаді 2014 року. Загалом, за підрахунками слідчих, група вбила 17 людей та скоїла 16 грабіжницьких нападів. Назвали їх так за аналогією з комп’ютерною грою «Grand Theft Auto (GTA)», в якій гравець так само може вбивати та грабувати людей на вулицях та на дорогах. Чому за аналогію взяли саму цю гру, при тому, що таких, як ця RPG-ігор існує ще купа – невідомо. Так само не повідомили, з якою саме частиною відеогри прив’язали назву «банди ГТА»: «GTA: Vice City», «GTA: San-Andreas» чи інші.

– Мер Москви в Росії Сергій Собянін повідомив, що мерія завершила формування «остаточного» списку старих будинків, які будуть знесені в рамках нового плану реконструкції. До списку увійшли 5 144 будинки. Це близько 350 тисяч квартир. Все це – п’ятиповерхівки, які ще називають «хрущовками», бо вони були зведені за часів правління в СРСР генсека Микити Хрущова. План реновації Москви охопить десь 15 тисяч гектарів, це 30% міста, де є житлова забудова. Сама програма реновації розрахована аж до 2032 року. Публікація цього плану реновації викликала масові протести жителів Москви, особливо тих, хто проживає у «хрущовках», які хочуть знести. Втім, влада пообіцяла заселити жителів домівок у нові оселі, щойно збудовані.

– В Євросоюзі розгорілася боротьба між різними країнами за право надати у себе штаб-квартиру установам ЄС, які нині розміщені у Великій Британії. Оскільки Лондон виходить зі складу організації, всі ці установи мають перенести свої штаб-квартири в інші країни. Саме за це держави й «воюють» між собою у політичному та дипломатичному вимірах. От наприклад: 19 європейських міст подали заявку на те, щоб стати штаб-квартирою для Європейського медичного агентства. Ще вісім населених пунктів хочуть прийняти у себе Європейську банківську організацію.

– В Іспанії уряд ухвалив рішення закрити найстарішу АЕС в країні. Вона називається «Санта-Марія-де-Гаронья». Вона розташована у провінції Бургос. Ця станція фактично паралізована з грудня 2012 року. Через це влада кілька разів піднімала питання про те, що необхідно взагалі її закрити. Питання стало ареною політичних боїв між різними партіями, які «піарилися» на цій темі та темі робочих місць. Рада з питань атомної енергії підтримала відновлення використання атомної енергетики в Іспанії, але уряд з цим не погоджується та планує відмовитися від АЕС. Нині на території країни дві АЕС у Таррагоні та Гвадалахарі вже перебувають у процесі демонтажу.

Близький Схід:

– Іран звинуватив США у «порушенні положень ядерної угоди». Офіційний Тегеран зробив цю заяву у відповідь на нові санкції, які Вашингтон запровадив проти Ірану напередодні. У США пояснювали це тим, що Іран нібито «порушує ядерну угоду» та «продовжує випробування нових ракет». У свою чергу, Тегеран заявляє, що ракетні випробування не є порушенням так званої «ядерної угоди» від 2015 року. Її підписали у Відні в Австрії Іран та шістка міжнародних посередників: Велика Британія, США, РФ, КНР, Франція та Німеччина. «Ядерна угода» – це такий спрощений та поверхневий варіант назви договору. Його повна та офіційна назва – «Спільний комплексний план дій». Якщо дуже просто і тупо – Іран погодився заморозити свою ядерну програму, а в обмін на це з нього зняли міжнародні санкції. Втім, після зміни адміністрації в Білому Домі в США, між Вашингтоном та Тегераном погіршилися стосунки, і вони раз-по-раз звинувачують один одного в порушенні цих самих угод. Примітно те, що ЄС та інші країни-підписанти угоди не підтримують США в їх політиці запровадження нових санкцій проти Ірану. Це створює напруження між США та їхніми європейськими союзниками. Новий президент США Дональд Трамп критикував «ядерну угоду» та називав її «найгіршою в історії людства». Його попередник Барак Обама навпаки – вважав її «досягненням дипломатії США».

– Катар подав заявку до СОТ проти Саудівської Аравії, Бахрейну та ОАЕ зі скаргою на торговельну блокаду, які ці країни влаштували емірату два місяці тому. Офіційна Доха звинувачує ці країни у навмисному перекритті торговельних шляхів, що суперечить деяким нормам СОТ. Скарга, втім, не стосується Єгипту, який також долучився до анти-катарських «санкцій». Але Каїр не забороняв громадянам Катару перебувати на своїй території, як це зробила Саудівська Аравія. Всі чотири країни розірвали дипломатичні відносини з Катаром 5 червня 2017 року та оголосили емірату блокаду. Офіційна причина – Катар нібито «підтримує тероризм» в регіоні. Неофіційна причина – Саудівська Аравія хоче підпорядкувати політику Катару своїм політичним регіональним цілям. Через блокаду в Катарі спалахнув дефіцит продовольства, але його компенсували, коли товари почали завозити до емірату з Ірану та Туреччини. Обидві країни стали на бік Катару в цій кризі.

– Сирійська армія відкрила новий фронт проти терористів «Ісламської держави» у центральній Сирії. Урядові війська розпочали наступ на позиції бойовиків «ІД» на сході провінції Хама з боку траси «Саламійя-Ісрійя». Ця операція – частина ще більшої наступальної операції, яка називається «Великий світанок». Сирійські війська планують витіснити терористів «Ісламської держави» зі східної частини провінції Хама та зайняти їхній головний оплот в цьому регіоні – місто Укайрібат. Якщо це станеться, сирійським військам вдасться повністю зачистити від терористів усю Центральну Сирію та продовжити наступ на схід до провінції Дейр-аз-Зор. Операція «Великий світанок» охоплює одразу кілька провінцій: Дамаск, Хомс, Хама, Ракка, Ас-Суейда, Дейр-аз-Зор. Її головна мета – звільнення від усіх антиурядових угруповань Східної Сирії, деблокування міста Дейр-аз-Зор та прорив до іракського кордону. Операція розпочалася у травні цього року.

На фото: Сотні підозрюваних ведуть на суд в Анкарі у справі про невдалу спробу військового перевороту в липні 2016 року