Кінець цирку
Свідки реформ в Грузії не знають, що саакашвілі виграв свої перші президентські вибори в 2004 році з результатом 96%. Не 54% як Порошенко, а 96%.
В цьому ж році партія саакашвілі на парламентських виборах взяла 135 мандатів з 235, найближчі конкуренти – 15 мандатів, а решта мажоритарники. Не 22% як БПП з лещами і капліними.
Можна було робити реформи, нє?
Ніякої війни, ніякої інформаційної війни, повна підтримка і повна влада.
Другі президентські вибори в 2008 році саакашвілі виграв з результатом 53%, при тому, що в країні повністю була придушена робота опозиційних антикорупційних ЗМІ.
На парламентських виборах партія саакашвілі взяла 119 мандатів з 150, найбличі конкуренти – 15 мандатів.
В 2013 році кандидат від партії саакашвілі програв президентські вибори з результатом менше 22%, в той час коли його конкурент з сьогодні правлячої “проросійської” партії (якій американці сьогодні поставили танки, до речі) набрав 62% голосів. Парламентські вибори в 2012 році партія саакашвілі програла з результатом 65 мандатів на 85 мандатів.
В 2016 році партія саакашвілі в Грузії отримала всього 27 мандатів з 150. В січні 2017 року грузинську партію саакашвілі залишив 21 депутат з 27, звинувативши в розпаді саакашвілі.
Таким чином, з переможця, якому народ 96% голосів довірив свою країну, саакашвілі перетворився в повного політичного лузера на своїй Батьківщині. Не кажучи вже за кримінальні справи, які скоріш за все є не безпідставними.
В Україну він теж прийшов переможцем.
Його підтримували всі проєвропейськи налаштовані громадяни, а вата боялася. Але замість того, щоб бодай щось робити, він розривав Україну своєю брехнею, грав на бажаннях втомлених війною і безгрошів’ям людей (що особливо цинічно) і що раз то більше робив ті речі, які не вписуються не тільки в рамки адекватної політичної поведінки, але в в рамки адекватної людської поведінки і рамки здорового глузду.
Сьогодні цьому цирку настав кінець.
Ні, цей клоун ще буде щось там писати. Але проект “міхо” похований. На цей проект більше ніхто не дасть ні ламаного гроша (а ви думали він на екранах мєлькав за які гроші?)
Через тиждень-два з “партії” почнуть виходити кар’єристи, через місяць-два – ті хто знав його поближче, через півроку всі його забудуть, незважаючи на його фейсбучну писанину.
Така доля людей, що зрадили віру і сподівання аж двох народів в тяжкі часи.
