А потім українська преса ображається на нелестні епітети…

Дмитро Вовнянко
Дмитро Вовнянко

В один день відбувалися судові засідання:

– по спецоперації на Майдані в ніч з 18 на 19 лютого, яка спричинила загибель людей, обвинувачений – екс-голова СБУ Києва;

– яке мало дозволити (або заборонити) спеціальне розслідування щодо Януковича у справі диктаторських законів 16 січня;

– над обвинуваченими у виконанні вбивства журналіста Сергієнка у Черкасах;

– над заступником командира роти беркуту, чиї підлеглі,я к вважає слідство спричини тяжкі і легкі тілесні ушкодження щонайменше двом протестувальникам першого грудня на Банковій;

– над журналістом-пранкером Седюком, який покрутив дупою зі сцени Євробачення.

Аншлагом журналістів і прямою трансляцією була обдарована лише ОСТАННЯ з перелічених подій.

Судам над вбивцею Сергієнка та над командиром роти “Беркуту” телеканали уваги не приділили ВЗАГАЛІ.

Ай, правда! Хіба можна порівняти дупу на Євпробаченні з якимись там вбивцями журналістів і беркутлом?

Гей, журналісти які побачили цензуру на прес-конференції Пороха! А тут вам хто слова не давав? Хто забороняв висвітлити реально важливі для країни події, а не суд над хуліганом?

Але на цьому зашквар не завершився. Реально єдиним чесним журналістом серед всієї тусівки з суду над Седюком, виявився…сам Седюк. Гадаю очевидно – заяви він, що оглив дупу аби “протестувати проти Євробачення на крові та корупції”, або ще якусь маячню – героєм він ставби для кожної української всепропадли.

Проте Седюк сказав, що просто хотів слави. Так, слави Герострата – ну от не має людина мозку на більше. Але нічого більшого він не хотів і ні на що не претендував.

Спільнота осіб, які регулярно показують дупи аби видати себе за нереальних борців за все гарне проти всього поганого, явно була сильно здивована.

Share