Про Савченко у Шустера

Сьогодні Савченко була у Шустера. Виступала 30 хвилин. Слідкую за кожним виступом, бо намагаюсь зрозуміти, що там у голові. Нещодавно прочитав одну мудру думку: якщо Юлька змогла за пару днів її переконати гальмувати судову реформу, то шо за два роки їй у голову могли напхати гебісти? Отже, щоб не було про вирвані фрази і т.д., даю пряму мову по найпринциповішому з виступу. Зауважу, шо у Савіка все це йшло на 97%.

- Надежда, вот вы сказали тоже во время вашей пресс-конференции, что выборы на неподконтрольных террирориях проводить нельзя, пока нет контроля над границей

- По-перше так - це обов'язково. Закрити кордон, утримати кордон - це перша черга. Ті, хто знаходяться на Донбасі - це українці, ну, якщо росіяни поїдуть до дому, то там залишаться українці, і вони нам - не ворог, вони нам - противник, ми зараз не порозумілися, нам потрібно знайти спільну мову між собою. Це зараз дуже важко, тому що пробачити, так, в першу чергу треба пробачити кому - собі, кому - ворогу або противнику, ну, примирення шукати потрібно якось все одно. Своїм я готова пробачати, ворогові я не можу зрозуміти чому він прийшов на мої землі. Своїм - готова пробачати, готова миритися, тому - закрити кордон і розібратися між собою. Коли нам будуть підказувати сусіди з боку - в нас нічого не вийде

- То есть в принципе вы готовы простить даже тем людям, которые стреляли в...

- Давайте я вам зараз ще раз поясню: я знаю, що ви набачились багато чого, я розумію, що коли відрубують руку, тому що на ній Тризуб набитий - це вище розуміння людського, просто війна - вона така, яка є, вона ніколи не буває однокольорова, і завжди є і той, хто там був - він зрозуміє - подивлячись в очі людині, яка це людина, тобто, якими методами він воює: чи забороненими методами війни, тобто, чи покидьок людина, чи не покидьок. Не всі там погані, не всі у нас хороші - давайте визнавати правду. Війна - така річ, що людина проявляється. І це не тільки в нашій війні, це і в другій світовій війні, це і радянський солдат, який гвалтує німкеню, це і німецький солдат, який гвалтує українку, або росіянку, або білоруску. Війна - це така річ, що краще от не пам'ятати, ну, мається на увазі, пам'ятати, що цього не повинно бути, но не пам'ятати всього жаху. Якщо не бачив - не думати над цим. Ми зійдемо з розуму, люди. Якщо ми будемо пам'ятати цю всі кров - ми просто зійдемо з розуму. Так само залишились матері там, так само залишились тут. Давайте подумаємо про такі речі, що хороша мати виховує сина, а потім він її здає у бабдом. Це нормальна дитина? От якщо ця дитина піде на війну, як ви думаєте вона буде там діяти? Це настільки людські тонкощі, що я в принципі вважаю так само сила душі людської знайде в собі силу пробачати.

відео з 48 хвилини: