Як бидло мститься цивілізації

Дмитро Вовнянко

Проглядаю стрічку новин і знову натикаюся на те саме. Спаплюжено пам’ятник. Тепер – Івану Сірку у Харкові. Раніше була спалена Криївка на Львівщині, побиті статуї у “Софіївці” в Умані… та чи перелічиш все?

Вони плюють в душу. Вони хочуть знову і знову зробити боляче. Вони чудово розуміють, що пам’ятнику-то байдуже, він кам’яний, або бронзовий. Небайдуже людям, які бачать зневагу до своїх героїв, цінностей, та втрату своєї історичної спадщини. Людям, які здатні переживати за це.

Бидло мститься цивілізації. Бидло гадить під дверима. Бидло чудово розуміє – нездатне воно вже створити ті прориви в технології і ті зразки мистецтва (як американці, французи чи англійці) які б нас вразили і викликали б у нас симпатію до них.

Створити майкрософт або фейсбук їм несила – а сайт іноземною партії зламати – легко. Створити те, що за гамбургським рахунком прославить твою країну і твою націю, їм – ніяк, а пам’ятник фарбою облити – залюбки. Бидло не створює, бидло руйнує і обгаджує.

Саме тому воно й бидло.

І знаєте що зараз нам саме страшне? Самим опуститися до рівня бидла, почавши паплюжити пам’ятники і руйнувати історичну спадщину у відповідь. Бо одна з причин злості бидла до наших пам’ятників – як раз таки усвідомлення того, що ми – можемо створити ті технології і ті витвори  мистецтва, які захоплять людей по всьому світові.

Можемо. Якщо не станемо бидлом.

Автор