Україна єдина

Україна єдина?

А дивіться. Я – з Запоріжжя. Я там народився, виріс, закінчив інститут і почав працювати. Серед моїх однокласників – один відомий волонтер, один громадський активіст і один топ-чиновник Луганської ОДА, який пішов туди працювати під час війни – коли було реально гаряче.

Школа, в якій я навчався, знаходилася недалеко від Уральських казарм – зараз це 55-а артбригада, яка воює з перших днів війни.

Серед моїх знайомих – хлопці й дівчата з полку “Дніпро-1”, абсолютна більшість з них – дніпровці. Я знаю хлопців і дівчат-дніпровців з 25-ї та 17-ї бригад. А ще в “Дніпрі” я бачив хлопців-татар з Криму.

На фронті я перетинався з пацанами з 79-ї – миколаївцями. Я перетинався з морпіхами з Феодосії, в яких місце прописки – Крим.

Я знаю хлопців-харків’ян з бату “Харків”, з бату “Слобожанщина”, з 93-ї та 30-ї бригад.

Я знаю хлопців-одеситів зі спецназу та з 20-ї бригади.

95-а аеромобільна і 72-а механізована – Житомирщина.

А скільки дончан та луганців я бачив у “Дніпрі”, у 93-й, у прикордонників! І не тільки…

З Вінничини у мене – колишній командир групи та чинний верховний головнокомандувач. З Полтавщини, Черніговщини та Рівненщини – бойові товарищі. В частині, в складі якої воював наш загін, особовий склад був з Кіровоградщини та Волині. А напарник в мене – франківець.

А загін був сформований у Києві, тож не менше половини його складу – Київщина.

Україна єдина? Таке питання взагалі існує?

Як на мене, відповідь – очевидна.

З Днем Соборності вас!