О навязываемой врагом риторике “зрады”

Джон Сміт
Джон Сміт

Из интервью замМИД Олена Зеркаль:

– Останнім часом я дедалі частіше чую в Брюсселі про “втому від України”. Дипломатам таке теж кажуть?
– Ми чуємо це постійно. Причина в тому, що про нас рідко бувають хороші новини, ми асоціюємося в європейських інституціях та столицях з поганими новинами.
Згадайте, перед запуском електронного декларування у нас було дуже багато скандалів. Але після того, як декларування запустилося, ніхто про це особливо й не говорить як про досягнення. Хоча ця система вважається найбільш передовою та прозорою з усіх існуючих в Європі та світі.
Просто ми не вміємо розповідати про себе, які ми молодці.
При цьому ми дуже добре розповідаємо про свої невдачі, у тому числі про ймовірні, але коли ми щось робимо, то не вміємо це рекламувати.
Тут також є питання до керівництва НАЗК. Одна річ – рутинна робота, а інша – робити нормальний промоушен органу, який повинен служити фактично візитівкою України.
Та й уся наша законодавча база у сфері боротьби з корупцією набагато просунутіша, ніж у будь-якій з країн-членів ЄС. Відкритість реєстрів власності, реєстрів ведення бізнесу, той самий Prozorro і навіть ухвалений закон про запобігання корупції у спорті – це все те, що європейцям ще доведеться запровадити у себе, вони цього ще не мають.
Я розумію, що у нас інші стартові умови… Але основна наша проблема – невміння доносити позитивну інформацію про себе.


Все эти скандалы, интриги, расследования – это кремлевская технология изначально. Это их цель – нивелировать все наши успехи и раздуть все наши неудачи. До войны они гадили наш гимн (слезливый), флаг (украденный), народные песни (нытье), национальный костюм (шароварщина), мову (телячья), литературу (пра сило), этническое происхождение (выдуманное австрийцами-поляками-цру), национальных героев (предатели). Повторяю еще раз: это не случайность, это целенаправленная стратегия.

Ее задача втянуть нас в это настроение, подточить ментальные силы. “Бей не только в тело, но и в душу воина”.

Потому что человеку несвойственно вот так радоваться своим неудачам и орать с каждого столба о своих поражениях. Не бывает такого. С самого детства ребенок радуется своему первому шагу.

Победители не вырастают из тех, кого с детства тюкают. Победители получаются из тех, чей труд и упорство поощряют, а из ошибок учат извлекать уроки и не циклиться на них.

Так вот, сегодняшнее положение дел не бесконечно. Те немногие неплохие ребята из власти, которые еще продолжают что-то делать, просто устанут и уйдут. Никто не сможет сохранить энтузиазм так долго, когда он в общественном сознании “жирные морды”, “барыги у власти”, “все они сволочи там одинаковые”. И мы все такими темпами выдохнемся. И вот тогда настанет реальный капец. Подумайте об этом прежде чем жать пальчиком лайк под очередной зрадой.

Поэтому нужно отказываться от такой риторики.

Напоследок хочу сказать: это просто наша милость божья, что есть еще во власти ребята, которые продолжают тянуть этот воз вперед. Просто респект им.


Ссылка на интервью http://www.eurointegration.com.ua/interview/2017/01/10/7059882/