Хвиля популізму котиться Європою. Чи встоїмо ми?

Тим часом, ми маємо:
– нератифіковану угоду про Асоціацію, що виникла в результаті проваленого референдуму в Нідерландах (сподіваюсь вирішиться)

– відсутність безвізового режиму без будь-яких на те причин, попри обіцянки надати, що тривають вже півроку (сподіваюсь, вирішиться)

– ймовірний вихід Британії з ЄС

– unpredictable Трамп

– Додона на кордоні

– болгарського Додона і ймовірні парламентські перевибори в Болгарії

– друга путіна Фійона, який ймовірно стане Президентом Франції, змагаючись з Ле Пен

– президентські вибори в Австрії, де може перемогти правий кандидат, прихильник кремля

– референдум в Італії, провал якого ймовірно приведе до відставки діючого Прем’єра, перевиборів до Парламенту і Берлусконі або фріків на чолі Італії

– парламентські вибори в Голландії, де теж все не дуже…

– парламентські вибори в Німеччині, які теж хз чим закінчаться, хоча поки все не дуже погано.

…. це на додачу до Ціпраса, Орбана, Фіцо, Земана і традиційної підтримки росії в Австрією і Кіпром.

Щось мені здається (хотів би помилятись), що наступний рік стане ключовим для нас і якщо ми і далі продовжимо марити і виставляти свої хотєлки вище здорового глузду, то нам буде дуже важко.

І тоді “справжні патріоти” зможуть відчути всі прєлісті життя без шоколадної диктатури, та й взагалі без диктатури. Не буває диктатур в колоніях…

Я не є песимістом і я не буду здаватися чи помирати раніше смерті, але я хотів би, щоб люди побачили реальну картину, що може скластися (дуже ймовірно) на фоні процвітаючої суспільної шизофренії.

Дуже ймовірно, що скоро буде не до ваших хотєлок і самопридуманих казок про чарівників…